Дослідження присвячено перспективам формування соціального капіталу національної економіки (СКНЕ) як продуктивної цінності активу інтерперсональних та міжгрупових мережевих зв’язків, що реалізуються у процесі виробництва узгоджених результатів суспільної діяльності. Особливу увагу приділено розрізненню ключових ознак СК на відміну від інших форм капітальних активів виробництва. Наводиться порівняльна матриця ідентифікації відмінностей, що властиві різним формам капіталу: за критеріями особливостей формування та втілення, природної сутності, ступеня поширення, здатності до відчуження, особливостей інвестування, інфляційного дисконтування у процесі споживання, рівня участі у процесі формування “ланцюгів” вартості товарів та послуг, здатності до ліквідності та конвертування, особливостей методів оцінювання. Досліджуються характерні чинники трансформаційного перетворення структурального, реляційного та когнітивного елементів СКНЕ з точки зору обставин та вимог формування постіндустріальної, постінформаційної, мережевої, гуманомічної, поведінкової економіки заощадливого та колективного користування суспільними благами.