3MICT
Передмова

РОЗДІЛ I. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ

1.1. Вступ

1.2. Правові та організаційні основи безпеки життєдіяльності

1.2.1. Конституційні основи безпеки життєдіяльності: право на життя і здоров'я, працю, свободу та державний захист
1.2.2. Закони, законодавчі та нормативні акти, кодекси та інші регламентуючі БЖД документи. Законодавчі та нормативні акти, що регламентують рівень індивідуального ризику
1.2.3. Система правового захисту та нагляду за її дотриманням. Державні органи по управлінню та нагляду за безпекою життєдіяльності населення

1.3. Основи безпеки життєдіяльності

1.3.1. Сутність життєдіяльності, основні поняття та визначення. Проблеми життєдіяльності. Поняття безпеки
1.3.2. Основні джерела та чинники небезпеки (внутрішні й зовнішні). Глобальні небезпеки згідно офіційних стандартів
1.3.3. Ризик як оцінка небезпеки. Прогнозування небезпек та захист від їхньої дії. Напрямки забезпечення безпечної життєдіяльності

1.4. Безпека людини у життєвому середовищі

1.4.1. Механічні небезпеки, їх джерела, наслідки
1.4.2. Побутовий травматизм
1.4.3. Безпека на ігрових і спортивних майданчиках
1.4.4. Відпочинок на воді (льоду). Правила безпеки на воді. Небезпечність льодоходу. Допомога при переохолодженні або обмороженні
1.4.5. Безпека перебування на вулицях: правила дорожнього руху, дорожньо-транспортні пригоди за участю пішоходів, їх причини та наслідки. Типові травмування пішоходів
1.4.6. Небезпека контактів з бродячими тваринами
1.4.7. Газ у побуті. Вплив газу та продуктів його згоряння на здоров'я людини. Правила безпечного користування газом. Дії у разі витоку газу
1.4.8. Людина в екстремальних умовах навколишнього середовища. Подолання стресового стану
1.4.9. Правила розпалювання вогнища. Забезпечення водою та їжею. Повідомлення про своє місце знаходження. Орієнтування за природними ознаками
1.4.10. Біологічні небезпеки: збудники інфекційних хвороб, шляхи проникнення їх в організм людини. Інфекційні захворювання, шляхи їх розповсюдження, профілактичні заходи
1.4.11. Харчові отруєння, джерела, наслідки, профілактичні заходи
1.4.12. Епідемія ВІЛ-інфекції в Україні, її соціально-економічні наслідки та національні програми, спрямовані на подолання

1.5. Хімічні небезпеки

1.5.1. Небезпечні хімічні речовини, джерела, вплив на людину. Класифікація хімічних речовин. Шляхи проникнення шкідливих речовин в організм людини
1.5.2. Параметри, які характеризують небезпеку хімічних речовин: токсичність, токсична доза, концентрація, щільність зараження, стійкість, гранично допустима концентрація
1.5.3. Сильнодіючі отруйні речовини: хлор, аміак, сірководень, азотна, сірчана, соляна кислоти. Дії людей в зоні зараження
1.5.4. Характеристика шкідливих хімічних речовин, забруднювачів атмосфери, літосфери, гідросфери
1.5.5. Забруднювачі атмосфери: чадний газ, окис азоту, діоксид сірки, смог, сірководень, сполуки хлору та фтору, свинець, кадмій, ртуть
1.5.6. Забруднювачі водного середовища
1.5.7. Забруднення грунту (отрутохімікати, пестициди, нітрати)
1.5.8. Медикаментозне отруєння
1.5.9. Засоби побутової хімії як джерела небезпеки

1.6. Безпека людини у соціальному середовищі

1.6.1. Політичні небезпеки (конфлікти на міждержавному, міжнаціональному і міжрелігійному рівні, боротьба за владу). Дискримінація людини за певними ознаками
1.6.2. Соціальне середовище як складова середовища існування. Сфери суспільного життя. Соціальні відносини людей
1.6.3. Соціальні небезпеки. Небезпеки, спричинені низьким духовним та культурним рівнем. Небезпеки психотропного впливу
1.6.4. Групи ризику щодо інфікування ВІЛ/СНІД та хворобами, що передаються статевим шляхом
1.6.5. Небезпеки психологічного та фізичного впливу на людину
1.6.6. Емоційне навантаження (психічна неврівноваженість, агресивність, жорстокість). Суїцид
1.6.7. Дезінформація як джерело небезпек

РОЗДІЛ II. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

2.1.Правові та організаційні основи цивільного захисту населення і територій

2.2. Надзвичайні ситуації мирного і військового часу та їх вплив на життєдіяльність населення
2.3. Моніторинг радіаційної, хімічної та бактеріологічної небезпеки
2.4. Основні заходи захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій
2.5. Організація і проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт
2.6. Долікарська допомога при надзвичайних ситуаціях
2.7. Методика підготовки і проведення занять з питань ЦО в установах, закладах та на виробництві

РОЗДІЛ III. НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ ТА ПОБУТІ

3.1. Правові та організаційні основи охорони праці

3.1.1. Конституційні основи охорони праці. Закони, законодавчі та нормативні документи про охорону праці
3.1.2. Система правового захисту та нагляду за дотриманням безпеки і охорони праці на виробництві. Організація служби охорони праці в закладах та установах
3.1.3. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
3.1.4. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов та безпеки праці
3.1.5. Гарантії прав громадян на охорону праці
3.1.6. Охорона праці жінок
3.1.7. Охорона праці молоді
3.1.8. Пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
3.1.9. Відшкодування шкоди потерпілому
3.1.10. Робочий час
3.1.11. Навчання з питань охорони праці

3.2. Нещасні випадки та виробничий травматизм

3.2.1. Основні поняття охорони праці
3.2.2. Проблема виробничого травматизму
3.2.3. Розслідування та облік нещасних випадків
3.2.4. Повідомлення про нещасні випадки
3.2.5. Спеціальне розслідування нещасних випадків
3.2.6. Розслідування та облік професійних захворювань і отруєнь

3.3. Небезпека механічних та електромагнітних коливань

3.3.1. Вібрація. Визначення поняття «вібрація». Параметри вібрації: амплітуда, частота. Джерела вібрації
3.3.2. Вплив вібрації на організм людини, функціональні порушення окремих систем та регуляторної функції центральної нервової системи. Заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрації
3.3.3. Шум. Визначення поняття «шум». Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота. Звукова потужність джерела звуку. Діапазон частот та звукового тиску, що сприймаються органами слуху людини, нижній поріг сприймання, поріг больового відчуття. Одиниці вимірювання
3.3.4. Дія шуму на організм людини, зміни у функціонуванні окремих систем організму. Нормування шумів. Заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
3.3.5. Інфра- та ультразвук. Параметри інфра- та ультразвукових коливань; їх джерела, характерні ознаки. Дія ультра- та інфразвуку на організм людини. Методи та засоби захисту від ультра- та інфразвуку
3.3.6. Природні та штучні джерела електромагнітних полів (ЕМП). Параметри полів і випромінювань. Діапазони електромагнітних хвиль
3.3.7. Чинники, від яких залежать наслідки дії ЕМП на біологічні об'єкти. Наслідки впливу ЕМП на людину. Заходи захисту від ЕМП
3.3.8. Електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону
3.3.9. Випромінювання оптичного діапазону. Спектр випромінювання Сонця. Видиме випромінювання
3.3.10. ІЧВ, його властивості, вплив на організм людини. Заходи та засоби захисту від ІЧВ. Захист від надмірного опромінення. Природні та штучні джерела випромінювання
3.3.11. Ультрафіолетове випромінювання (УФВ), особливості дії на організм людини. Область використання УФВ. Негативні наслідки надмірного опромінення. Заходи і засоби захисту від УФВ

3.4. Радіаційна безпека

3.4.1. Іонізуюче випромінювання. Радіоактивне випромінювання, його властивості. Корпускулярне та електромагнітне випромінювання, його проникаюча та іонізуюча здатність. Радіонукліди, їх властивості
3.4.2. Явище природної радіоактивності. Природні та штучні джерела іонізуючого випромінювання. Внутрішнє та зовнішнє опромінення людини
3.4.3. Параметри іонізуючого випромінювання
3.4.4. Біологічна активність іонізуючого випромінювання. Соматичні та генетичні наслідки опромінення. Променева хвороба, стадії її розвитку. Заходи захисту від зовнішнього і внутрішнього випромінювання
3.4.5. Заходи захисту від зовнішнього і внутрішнього випромінювання. Наслідки аварії на ЧАЕС. Зона зараження. Параметри, що характеризують радіаційне забруднення місцевості. Норми радіаційної безпеки, державні гігієнічні нормативи

3.5. Електробезпека

3.5.1. Поняття «електробезпека», «електротравма» та «електротравматизм»
3.5.2. Дія електричного струму на людину. Електричні травми
3.5.3. Чинники, що впливають на наслідки враження електричним струмом. Джерела електронебезпеки. Допустимі значення струму. Характеристика дії електричного струму
3.5.4. Захист людей від ураження електричним струмом

3.6. Пожежна безпека

3.6.1. Визначення понять «пожежа» та «пожежна безпека»
3.6.2. Основні причини пожеж у побуті та навчальних закладах
3.6.3. Суть процесу горіння
3.6.4. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин
3.6.5. Система попередження пожеж
3.6.6. Суть і складові системи пожежного захисту, її призначення. Правила поведінки в зоні пожежі
3.6.7. Засоби виявлення пожежі та оповіщення про неї. Пожежна сигналізація
3.6.8. Способи і засоби гасіння пожежі. Вогнегасні речовини
3.6.9. Первинні засоби гасіння пожеж. Вибір типу та визначення кількості вогнегасників
3.6.10. Стаціонарні засоби гасіння пожежі. Протипожежне водопостачання
3.6.11. Евакуація людей. Засоби колективного та індивідуального захисту людей від небезпечних і шкідливих факторів пожежі

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Анотація:
Посібник побудовано так, що до нього увійшли традиційні питання, які розглядаються в курсі безпеки життєдіяльності з позицій особистісно орієнтованого навчання.

Підготовка студентів у рамках курсу безпеки життєдіяльності містить теоретичні питання, спрямовані на формування належних предметних компетентностей, вироблення ідеології поведінки та забезпечення майбутніх спеціалістів важливим інструментом не лише щоденного безпечного контактування з навколишнім світом, а й готує до безпечного виконання технологічних процесів різних рівнів складності.

Рекомендується для використання у своїй діяльності студентам та науково-педагогічним працівникам вищих навчальних закладів, практичним працівникам освітньої галузі.

Рекомендовано М-вом освіти і науки України