Corruption and the shadow economy are among the most pressing issues facing European countries. These phenomena significantly
impact the socio-economic development, political stability, and legal systems of states. The purpose of the paper is to analyze the
trends of corruption and the shadow economy in 34 European countries over the period from 2010 to 2022. The research employed
tools such as grouping, comparison and generalization methods, time series analysis, and descriptive statistics calculations.
Calculations were based on World Bank data using StataSE 18 software. Analyzing the standard deviation, minimum, and maximum
values of corruption and shadow economy indicators identifies the most variable indicators: the indicator of primary government
expenditures as initially approved budgets and the corruption perception index. It was found that despite the implementation of
numerous anti-corruption reforms and regulatory measures, countries such as Albania, Moldova, Ukraine, and Bulgaria continue to
face high levels of corruption, as evidenced by their low corruption perception index levels. The main reasons for this included weak
enforcement mechanisms, gaps in accountability, and low levels of transparency in public administration. The least corrupt
European countries were Denmark, Norway, Finland, Switzerland, and Sweden. This research observed high levels of the shadow
economy in Ukraine, Cyprus, and Moldova, while Denmark, Norway, and Sweden demonstrated the lowest levels. The results of the
study can be used to develop organisational and economic measures to combat corruption and the shadow economy by public
authorities, business entities and other economic agents, which is important for the economic growth of European countries.

Корупція та тіньова економіка є однією з найбільш актуальних проблем, з якими стикаються країни Європи. Ці явища значно впливають на соціально-економічний розвиток, політичну стабільність та правову систему держави. Методом дослідження є аналіз тенденцій корупції та тінізації економіки в 34 європейських країнах протягом 2010-2022 рр. У ході дослідження застосовано такі інструменти: методи групування, порівняння та узагальнення, аналіз часових рядів, розрахунок описових статистик. Розрахунки проведено на основі даних Світового банку за допомогою програмного забезпечення StataSE 18. Проаналізувавши середньоквадратичне відхилення, мінімальні та максимальні значення показників корумпізації та тінізації, виявлено найбільш варіативні показники: показник первинних державних видатків як початково затверджених бюджетів та індекс корупції. Визначено, що, при запровадженні антикорупційних реформ та регуляторних заходів, такі країни, як Албанія, Молдова, Україна та Болгарія, продовжують стикатися з високими рівнями корупції, що підтверджується низькими рівнями індексу сприйняття корупції. Основними причинами цього є слабкі механізми правозастосування, прогалини у відповідності та низький рівень прозорості в державному управлінні. Найменш корумпованими європейськими країнами є Данія, Норвегія, Фінляндія, Швейцарія та Швеція. Високі рівні тіньової економіки спостерігаються в Україні, на Кіпрі та в Молдові, тоді такі країни, як Данія, Норвегія та Швеція демонструють найнижчі показники. Отримані результати дослідження можуть бути застосовано для розроблення організаційно-правових заходів протидії корупції та тіньовій економіці органів державної влади, суб’єктами господарювання та іншими економічними агентами, що є продуктом для економічного зростання європейських країн.
Ключові слова : корупція, тіньова економіка, економічне зростання, індекс сприйняття корупції, описові статистики.