Втрати населення внаслідок війни, зокрема вимушена міграція за кордон, є очевидним викликом стабільності України та можуть стати серйозним гальмом її післявоєнного відновлення та розвитку. Майбутнє членство в ЄС несе в собі ризик подальшого виїзду громадян, які матимуть право вільно жити, працювати та навчатися на території об’єднаної Європи. Щоб своєчасно знайти адекватні відповіді на можливі проблеми, необхідно спробувати визначити найбільш вірогідний напрямок розвитку міграційної ситуації в контексті євроінтеграції, що є метою даної статті. Його новизна полягає в обґрунтуванні можливих обсягів міграції, її динаміки, складу та наслідків під впливом вступу України до Європейського Союзу. Аналіз ґрунтується на найбільш поширених теоретичних підходах до пояснення міграції, даних про внутрішньоєвропейські міграційні рухи після попередніх розширень ЄС, а також міграційному досвіді українців за останні десятиліття. При опрацюванні фактично-аналітичного матеріалу використовуються історичний, логічний, порівняльний методи, метод наукової абстракції.