Повномасштабне військове вторгнення Російської Федерації в Україну припало на той час, коли наша держава була ослаблена низкою потрясінь за відносно короткий історичний період. Такі потрясіння, як тривала пандемія та війна, можуть порушити, а в деяких випадках і зупинити демографічний розвиток. У цьому контексті дослідження демографічної стійкості напередодні повномасштабної війни, яка стала новим потужним потрясінням для України, є актуальним і необхідним. Складність цього питання не дозволяє дати всі відповіді в одній статті. Мета нашої роботи – визначити основні параметри демографічної стійкості населення України в період Covid-19 та порівняти їх з характеристиками стійкості в інші періоди найбільших потрясінь, які пережила наша країна, а також з показниками інших країн. У нашому дослідженні вперше для населення України розраховано основні показники перехідної динаміки (час конвергенції, реактивність, інертність населення, коефіцієнт загасання). Також вперше визначено вплив внеску різних вікових груп жінок у сумарну народжуваність на вікову структуру населення (з однаковим сумарним коефіцієнтом народжуваності). Розрахунки базувалися на моделі стабільної популяції, матриці Леслі, таблицях народжуваності та таблицях життя. Показники стійкості розраховувалися за допомогою пакету popdemo. Також використовувалися методи порівняння, узагальнення, аналогії. Серед характеристик демографічної стійкості показник періоду напіврозпаду виділяється простотою обчислення та інтерпретації. В Україні час зменшення населення вдвічі зменшується, але для реального населення він усе ще вищий, ніж для його стабільного еквівалента. Сформована за більш сприятливих умов вікова структура реального населення пом'якшує негативні наслідки шокових періодів, але тривале збереження існуючого режиму смертності та народжуваності неминуче погіршить характеристики популяції. В Україні просунуте материнство є елементом адаптаційного циклу і потребує переосмислення свого значення та ролі, оскільки може бути одним із внутрішніх механізмів, спрямованих на стійкість системи в шокові періоди. В умовах найнижчого-низького режиму народжуваності та смертності в Україні у 2021 році похилий вік матерів сприяв деякому збільшенню кількості народжень та певному омолодженню вікової структури населення.