Сучасний розвиток світу відображає вплив глобалізаційних процесів, що впливають на світову економіку, міжнародні відносини та людський розвиток. Тому актуальним є дослідження змін у розвитку людини під впливом зростаючого взаємозв’язку та взаємозалежності світу. Метою цієї статті є визначення впливу глобальних процесів на людський розвиток, що відображається глобальним ІЛР. Новизна статті полягає в тому, що вона розкриває тенденції розвитку людського капіталу в глобальному середовищі під впливом процесів транснаціоналізації, зростання міжнародної міграції та зростання глобальних міст. Дослідження базується на методах системного аналізу, наукових узагальнень і порівнянь, а також економіко-статистичного аналізу. У статті постулюється, що транснаціональні компанії, які поширилися в процесі глобалізації, сприяли створенню мільйонів робочих місць у всьому світі, стимулювали попит на висококваліфікованих спеціалістів і швидке зростання всіх видів освіти, сприяли впровадженню нових форм організації та контролю виробництва, які підвищували культуру виробництва та управління. Це призвело до зростання доходів працівників, підвищило попит на споживчі товари, що стимулювало суттєве розширення асортименту товарів і послуг, що постачаються, зростання національного виробництва та внутрішнього ринку, зрештою, підвищення рівня життя та показників ІЛР приймаючих країн. Зростання значення глобальних демографічних тенденцій охоплює помітне нерівномірне по країнах і регіонах зростання населення Землі, зростання частки людей похилого віку, особливо в розвинених країнах. Важливою тенденцією є зростання міжнародної міграції внаслідок лібералізації міжнародних відносин, розвитку комунікацій, доступу до кращої освіти, зростання добробуту та розширення можливостей для отримання освіти та самореалізації за кордоном. Кількість міжнародних мігрантів зростає швидше, ніж населення світу, і ця тенденція, ймовірно, збережеться в майбутньому. Урбанізація та зростання глобальних міст мають значний вплив на людський розвиток завдяки високим рівням зайнятості, висококваліфікованій робочій силі, високому професійно-культурному рівню працівників, високим доходам. Такі міста стали центрами накопичення творчого та інтелектуального капіталів. У статті показано, що інвестиції в освіту, соціальне забезпечення та охорону здоров’я в багатьох країнах мали позитивний довгостроковий (понад 30 років поспіль) вплив на зростання значень індексу людського розвитку, а також глобального ІЛР, хоча пандемія COVID-19 порушила його у 2020 році. Водночас зміни ІЛР відбуваються по-різному в різних групах країн, причому країни ОЕСР постійно займають лідируючі позиції. Дослідження додає нові якісні знання про людський капітал,тенденції його розвитку в нових умовах глобалізації, що посилює традиційні погляди та збагачує альтернативні підходи до формування концептуального розуміння людського капіталу.