Проблема адекватного виконання економічної та соціальної функцій оплати праці та її відповідності критеріям гідної праці є надзвичайно актуальною для України. Проблема не може бути вирішена лише шляхом коригування діючих та прийняття нових нормативно-правових актів трудового права, оскільки відповідні законодавчі зміни мають бути прийняті ключовими суб’єктами соціально-трудових відносин. Метою статті є дослідити інституційне середовище у сфері оплати праці в Україні в різних його проявах, виявити найбільш поширені інституційні конструкції, структури та практики, які потребують корекції та мають стати пріоритетним об’єктом державної політики. Дослідження проводилось методом кабінетного дослідження. За відсутності офіційних статистичних даних про ринок праці та заробітної плати використовувалися непрямі методи оцінки на основі наявних адміністративних даних, матеріалів міжнародних організацій, результатів соціологічних опитувань тощо. Автори відмовилися від традиційного ототожнення інституцій виключно з формальними організаціями, які переважно створюються державою. Новизна забезпечується дослідженням поширених неформальних інституційних структур і практик, їх основних проявів та соціально-економічних наслідків. Дослідження показало, що через низьку ефективність контрольно-каральних інструментів державного регулювання в інституційному середовищі сфери оплати праці на додаток до чи замість формальних норм і правил укорінилися декілька неформальних та неявних інституційних структур, зокрема тінізація оплати праці, оплата праці за індивідуальними договорами, неоплачувана понаднормова робота, фіктивні фізичні особи-підприємці тощо. Прояви, основні причини та проаналізовано наслідки поширення неформальних практик. Оцінено вплив повномасштабної військової агресії проти України на ринок праці та структуру робочої сили за умовами праці та заробітною платою, наголошено на ризиках поглиблення дефіциту працівників для потреб післявоєнної відбудови. Розкрито роль держави як найбільшого роботодавця та основні трансформації інституту оплати праці в державному секторі. Зроблено висновки щодо пріоритетних функцій держави у сфері оплати праці, виходячи з необхідності забезпечення стійкості національної економіки.