Вивчення зрушень у динаміці народжуваності в кризові періоди разом зі змінами в системі сімейної політики в європейських країнах є актуальним напрямом досліджень для подальшого розвитку демографічної політики України, підвищення її ефективності, особливо в період повоєнної відбудови. У зв’язку з цим метою нашої роботи є з’ясування змін тенденцій та структурних характеристик народжуваності в перші роки пандемії COVID-19 у європейських країнах у поєднанні з аналізом змін у сімейній політиці, ефективності чинних та реалізованих у цей період заходів політики. Основними методами, використаними в роботі, були систематизація та узагальнення статистичної інформації з різних джерел, структурно-логічний і порівняльний аналіз і критична оцінка заходів, які реалізуються для протидії кризовим ситуаціям у розвинутих країнах Європи. Наукова новизна полягає в узагальненні характеристик народжуваності та заходів сімейної політики щодо протидії негативному впливу пандемії COVID-19 на сімейний добробут у країнах Європи. Групування європейських країн базувалося на змінах, які відбулися в динаміці народжуваності напередодні пандемії COVID-19 та у 2020—2021 роках. У більшості країн у 2020 році спостерігалося зниження сумарного коефіцієнта народжуваності з наступним досить різким зростанням у 2021 році. Це стало можливим завдяки збільшенню народжуваності серед жінок середнього та старшого репродуктивного віку. Найбільшу увагу привернули країни, в яких до епідемії спостерігався тривалий період зниження загального коефіцієнта народжуваності, але в 2021 році народжуваність зросла, незважаючи на складність епідеміологічної ситуації (Ірландія, Нідерланди, Ісландія, Норвегія). Послідовність, комплексність, принциповість, різноманітність є ключовими характеристиками сімейної політики, які зміцнюють репродуктивну стійкість. Поряд з наданням матеріальної допомоги сім'ям з дітьми в багатьох країнах батькам надавали додаткові оплачувані відпустки, впроваджувалися заходи щодо протидії звільненню працівників, які мають дітей, надавалася підтримка закладам, які продовжували надавати послуги з догляду за дітьми, розширювалися можливості дистанційного працевлаштування. Потребують подальшого вивчення питання впливу довіри населення до влади (особливо в кризові періоди) на формування репродуктивних намірів та їх реалізацію.