Локальне зображення обкладинки
Локальне зображення обкладинки

Концептуальні засади дослідження демографічної стійкості українського суспільства [Текст] / О. Гладун, І. Курило, Д. Шушпанов [та ін.]

Інтелектуальна відповідальність: Вид матеріалу: Стаття, складова частинаСтаття, складова частинаМова: українська Публікація: 2024.Видання: Демографія та соціальна економіка. № 4(58)Опис: С. 45-64Тематика(и): Електронне місцезнаходження та доступ: У: Демографія та соціальна економіка. № 4/58
Тип одиниці: Статті
Мітки з цієї бібліотеки: Немає міток з цієї бібліотеки для цієї назви. Ввійдіть, щоб додавати мітки.
Оцінки зірочками
    Середня оцінка: 0.0 (0 голос.)
Немає реальних примірників для цього запису

Теоретичні та практичні аспекти демографічної стійкості досліджувалися багатьма вченими з різних країн. Однак для кожної країни ці питання потребують індивідуального аналізу та адаптації до конкретних умов. Метою даного дослідження є визначення місця демографічної стійкості та її складових, їх аналіз з адаптацією до конкретних умов України з метою формування ключових напрямів досягнення стійкості українського суспільства у повоєнний період. Основні методи, використані в даному дослідженні, включають абстрактно-логічний, соціологічний, класифікаційно-аналітичний та синергетичний підхід. Новизна дослідження полягає в розробці концептуальних засад аналізу демографічної стійкості українського суспільства в сучасних умовах. Надано авторське визначення демографічної стійкості: вона пояснюється як здатність забезпечувати зміну поколінь, підтримувати бажаний демографічний баланс, підтримувати основні функції та соціальні структури, мінімізуючи негативні наслідки руйнувань та сприяючи відновленню. Запропоновано наступні компоненти демографічної стійкості: репродуктивна стійкість, стійкість вікової та статевої структури населення, стійкість сім’ї, соціальної чи вікової стійкості, збереження життя, стійкість системи охорони здоров’я та міграційна стійкість. Проаналізовано зв’язки між цими компонентами та економічною та соціальною стійкістю, освітою та реалізацією «демографічного дивіденду». Запропоновано критерії оцінки складових демографічної стійкості. Стійкість системи охорони здоров’я та стійкість здоров’я розглядаються як окремі компоненти демографічної стійкості, але вони тісно взаємопов’язані. Обидва інтегровані і залежать від різних факторів. Міграційний компонент розглядається в контексті імміграції, еміграції, розміщення та адаптації внутрішньо переміщених осіб. На демографічну стійкість в Україні вплинула як пандемія COVID-19, так і, що важливіше, повномасштабна російсько-українська війна. Їх наслідки зумовлюють необхідність подальшої кількісної оцінки окремих складових демографічної стійкості та розробки конкретних заходів щодо її посилення.

Натисніть на зображення, щоб переглянути його в оглядачі зображень

Локальне зображення обкладинки