Зміст:
Розділ 1. Сучасні тенденції та перспективи інституційних процесів світової глобалізації
1.1. Інституційний аналіз тенденцій глобалізації сучасного світового розвитку
1.2. Глобальна сучасність: основні тенденції, інституційні протиріччя та перспективи розвитку
1.3. Індустріалізм і трансформаційні тенденції системного рівня інституалізації
1.4. Інституційна глобалізація як явище неоіндустріального розвитку
Розділ 2. Теоретико-світоглядні засади аналізу інституційного глобального розвитку
2.1. Теоретико-ідейні парадигми дослідження тенденцій інституалізації глобального суспільного розвитку
2.2. Соціальна філософія інституційного системно-стадіального розвитку й аналіз альтернативних перспектив розвитку сучасного глобального суспільства
Розділ 3. Основні парадигми дослідження світового глобального розвитку
3.1. Системна парадигма дослідження інституційних моделей глобального розвитку
3.2. Парадигма глобальних "суспільних альтернатив": теорії імперіалізму/постімперіалізму, концепції модернізації, теорії "залежного розвитку" та "периферійного капіталізму" і світ-системний аналіз
3.3. Макросоціальний підхід та світ-системна парадигма дослідження інституалізації глобального суспільства: порівняльний аналіз
3.4. Сучасна глобальна світова система та інституційна криза ліберальної парадигми глобального розвитку
3.5. Інституційні світові тенденції глобалізації та сучасної концепції суспільно-економічного "Відновлювального розвитку"
3.6. Світовий глобалізм і системні моделі антикризового розвитку інституційного рівня у концепції "Глобально-інституційної соціальної фізичної економіки"
Розділ 4. Системний аналіз сучасних світових інституційних криз глобальної сучасності
4.1. Передумови, тенденції та перспективи сучасної кризової системи глобалізму
4.2. Цивілізаційна криза корпоративного глобалізму та трансформаційні стратегії глобального розвитку
4.3. Постмодернізація глобальної економіки й інституційні трансформації суспільної системи в сучасному транзитивному розвитку
4.4. Сучасна криза експансії неоліберального імперіалізму та перспективи світової глобалізації
4.5. Концептологічний аналіз кризових тенденцій соціально-особистісного розвитку в сучасному індустріальному суспільстві
Розділ 5. Сучасні інституційні трансформації форм, рівнів і моделей розвитку глобальної системи
5.1. Інституційні тенденції індустріального розвитку сучасного глобального суспільства
5.2. Теорія "Імперії" й "Множини" та критика апологетики постімперіалістичної глобальної експансії
5.3. Глобальна імперія як форма сучасного постімперіалізму у постмодерній концепції глобалістики "суспільної демократичної множини"
5.4. Трансформація інститутів суспільства та суспільної практики в умовах глобального неоіндустріального розвитку
5.5. Неоліберальна модель глобального розвитку та її наслідки як світові інституційні проблеми системи соціуму, науки та освіти
Розділ 6. Суспільні та інституційні трансформації в сучасних індустріальних системах і нові альтернативи глобального суспільного розвитку
6.1. Модернізація інституційного розвитку та потенціал антропологічно-соціальної революції в ціннісно-нормативному вимірі сучасного глобального суспільства
6.2. Ліберальна альтернатива глобальної інституційної моделі суспільства як комунітарна стратегія деконструкції "Spätkapitalismus"
6.3. Соціальна динаміка процесів самоорганізації в умовах глобалізаційних та трансформаційних змін соціальних інститутів
6.4. Постіндустріалізм та альтернативи глобального суспільного розвитку в моделі інституційного самоуправління
6.5. Субсидіарно-деліберативні моделі інституційного розвитку в умовах глобальних суспільних трансформацій
Висновки
Перелік рекомендованих та використаних джерел
Інтернет-ресурси, видання та публікації

Анотація:
В навчальному посібнику розробляється та використовується теоретичний та прикладний інструментарій дослідження глобального розвитку й трансформацій процесу інституалізації світової глобальної системи як цілісної та багаторівневої сфери взаємодії економік, суспільств, держав, соціальних інститутів, культур, народів, націй, світоглядів та людини. Одержані й викладені результати уможливлюють подальшу комплексну та галузеву розробку різноманітних аспектів глобалізації, методології теорії глобалістики, міжнародних відносин, соціальної філософії та економічних наук, менеджменту, не тільки в межах окремих дисциплін, а й на рівні загальнонаукового, суспільного, економічного, політичного, державно-управлінського аналізу, застосовуватися в розробках у сфері соціальних і політичних, економічних наук, державного управління.

Рекомендовано М-вом освіти і науки України