3MICT

Умовні скорочення
Передмова

Розділ 1. Сторінки історії

Розділ 2. Загальні механізми токсичної дії отрут

2.1. Визначення, класифікація отрут і їх токсичність
2.2. Гомеостаз і хімічна патологія
2.3. Синдроми гострих отруєнь
2.4. Токсикологічні особливості лікарських засобів

Розділ 3. Оцінка вражаючої дії небезпечних хімічних речовин

3.1. Загальні питання токсикології небезпечних хімічних речовин
3.2. Токсикокінематика небезпечних хімічних речовин
3.3. Токсикодинаміка небезпечних хімічних речовин
3.4. Фізико-хімічна характеристика небезпечних хімічних речовин
3.5. Зона хімічного забруднення
3.6. Осередок хімічного ураження

Розділ 4. Прогнозування наслідків впливу небезпечних хімічних речовин у разі аварій на промислових об'єктах і транспорті та розрахунки можливих санітарних втрат населення

4.1. Класифікація адміністративно-територіальних одиниць і хімічно небезпечних об'єктів за ступенем хімічної небезпеки
4.2. Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин під час аварій на промислових об'єктах і транспорті
4.2.1. Загальні положення
4.2.2. Терміни і визначення
4.2.3. Сфера застосування методики
4.2.4. Визначення часу підходу забрудненого повітря до об'єкта
4.2.5. Прийняті допущення при прогнозуванні
4.2.6. Урахування різних умов виникнення аварії з небезпечними хімічними речовинами
4.2.7. Приклади розрахунків
4.3. Методика розрахунків можливих санітарних населення у вогнищах ураження небезпечними хімічними речовинами

Розділ 5. Основи організації і планування діяльності Державної служби медицини катастроф

5.1. Організація Державної служби медицини катастроф
5.1.1. Основні завдання ДСМК
5.1.2. Координаційні комісії Державної служби медицини катастроф
5.1.3. Планування і фінансування діяльності ДСМК
5.2. Планування медичного забезпечення населення в умовах надзвичайних ситуацій
5.3. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях

5.4. Види медичної допомоги
5.4.1. Перша медична допомога
5.4.2. Долікарська (фельдшерська) допомога
5.4.3. Перша лікарська допомога
5.4.4. Кваліфікована медична допомога
5.4.5. Спеціалізована медична допомога
5.5. Організація і проведення медичного сортування
5.6. Медична евакуація потерпілих у разі надзвичайних ситуацій

5.7. Регламент реагування закладів охорони здоров'я на виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру
5.7.1. Загальні положення
5.7.2. Реагування на виникнення надзвичайних ситуацій центрального рівня
5.7.3. Реагування на виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру регіонального рівня
5.7.4. Реагування на виникнення надзвичайних ситуацій місцевого та об'єктового рівня
5.7.5. Використання матеріально-технічних резервів при реалізації планів реагування закладів охорони здоров'я на виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру
5.7.6. Інформаційне забезпечення закладів охорони здоров'я
5.8. Проблемні питання організації Державної служби медицини катастроф

Розділ 6. Діагностика отруєнь небезпечними хімічними речовинами

6.1. Діагностика екзогенних отруєнь
6.2. Симптоматологія отруєнь небезпечними хімічними речовинами
6.3. Основні синдроми гострих отруєнь небезпечними хімічними речовинами

Розділ 7. Основні принципи і способи організації невідкладної медичної допомоги і лікування гострих отруєнь небезпечними хімічними речовинами

7.1. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення уражених небезпечними хімічними речовинами
7.2. Види медичної допомоги і їх зміст
7.2.1. Перша медична допомога
7.2.2. Долікарська допомога
7.2.3. Перша лікарська допомога
7.2.4. Кваліфікована і спеціалізована медична допомога
7.3. Основні принципи лікування гострих отруєнь небезпечними хімічними речовинами
7.4. Методи невідкладної допомоги і лікування інгаляційних отруєнь небезпечними хімічними речовинами
7.5. Надання невідкладної допомоги при пероральних отруєннях
7.6. Найпростіші методи реанімації
7.7. Лікувальні заходи в госпітальному періоді
7.7.1. Методи прискорення природного виведення небезпечних хімічних речовин
7.7.2. Методи штучної детоксикації
7.8. Специфічна (антидотна) детоксикація
7.8.1. Антидоти прямої дій
7.8.2. Антидоти непрямої дій
7.9. Патогенетична і симптоматична терапія гострих отруєнь небезпечними хімічними речовинами

Розділ 8. Загальна токсикологія небезпечних хімічних речовин

8.1. Небезпечні хімічні речовини подразнюючої дії
8.1.1. Хлор
8.1.2. Фтор і його сполуки (гідроген фторид, трифторид хлору, оксиген фторид та ін.)
8.1.3. Сульфуру (IV) оксид або сульфурудіоксид (сірчистий газ, двоокис сірки)
8.1.4. Оксиди нітрогену (нітрогази)
8.1.5. Ізоціанати
8.1.6. Нітро- і аміносполуки вуглеводнів жирного ряду
8.1.7. Етиленімін (диметиленімін, азиридин)
8.1.8. Гідразин і його похідні (гідразин-гідрат, метилгідразин, диметилгідразин)

8.2. Небезпечні хімічні речовини припікаючої дії
8.2.1. Хлоридна (соляна) кислота
8.2.2. Сульфатна (сірчана) кислота. Олеум
8.2.3. Хлорсульфонова кислота
8.2.4. Нітратна (азотна) кислота
8.2.5. Мурашина (метанова) кислота
8.2.6. Оцтова (етанова) кислота
8.2.7. Їдкі луги (гідроксид натрію і калію, оксид кальцію)
8.2.8. Аміак
8.2.9. Пероксид гідрогену (перекис водню)

8.3. Небезпечні хімічні речовини задушливої дій
8.3.1. Фосген
8.3.2. Хлорпікрин (трихлорнітрометан)
8.4. Небезпечні хімічні речовини загальнотоксичної дії
8.4.1. Гідроген сульфід (сірководень)
8.4.2. Сірковуглець (дисульфід карбону (IV)
8.4.3. Синильна кислота (ціанід гідрогену)
8.4.4. Оксид карбону (П) (СО, чадний газ, монооксид вуглецю)
8.4.5. Арсин (миш'яковистий водень)

8.5. Небезпечні хімічні речовини наркотичної дії
8.5.1. Насичені і ненасичені вуглеводні жирного ряду
8.5.2. Вуглеводні ароматичного ряду
8.5.2.1. Бензен (бензол)
8.5.2.2. Метилбензен (толуен), стиленбензен, ізопропілбензен (кумен), диетилбензен, ксилен, метилстирен-альфа, стирен і інші
8.5.2.3. Тетрастилплюмбум (тетрастилсвинець)
8.5.3. Галогенопохідні вуглеводнів
8.5.3.1. Тетрахлорметан (чотирихлористий вуглець)
8.5.3.2. Дихлоретан (хлористий етилен)
8.5.3.3. Бромметан (бромистий метил)
8.5.4. Спирти, гліколі, феноли
8.5.4.1. Метиловий спирт (метанол, деревний спирт)
8.5.4.2. Етиленгліколь (1,2-стандіол)
8.5.4.3. Фенол (карболова кислота)
8.5.5. Нітро- і амінопохідні ароматичних вуглеводнів
8.5.5.1. Анілін (диметиланілін)
8.5.6. Альдегіди і кетони
8.5.6.1. Ацетон (диметилкетон), метилетилкетон (бутанон)

8.6. Отрутохімікати, які застосовуються в сільському господарстві
8.6.1. Хлорорганічні сполуки (ХОС)
8.6.2. Фосфорорганічні сполуки (ФОС)
8.6.3. Меркурорганічні (ртутьорганічні сполуки (POC)
8.6.3.1. Гранозан (етилмеркурхлорид, ЕМХ)

Розділ 9. Захист працівників хімічно небезпечних об'єктів і населення у випадку виникнення на них аварій з виливом (викидом) небезпечних хімічних речовин

9.1. Оповіщення про хімічно небезпечну аварію
9.1.1. Локальні системи виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення персоналу і населення
9.1.2. Методичні основи створення на потенційно небезпечних об'єктах локальних систем спостереження та виявлення небезпечних речовин
9.1.2.1. Загальні положення
9.1.2.2. Визначення термінів
9.1.2.3. Організація спостереження, виявлення та оповіщення
9.1.2.4. Структура системи спостереження та виявлення небезпечних речовин
9.1.2.5. Технічні вимоги при розбудові системи спостереження та виявлення небезпечних речовин
9.1.2.6. Комплекс організаційно-технічних та санітарно-гігієнічних заходів щодо створення локальної системи спостереження та виявлення небезпечних речовин
9.1.2.7. Законодавча база для створення локальних систем спостереження, виявлення та оповіщення у сфері поводження з небезпечними речовинами
9.2. Порядок дій чергового диспетчера хімічно небезпечного об'єкта в разі виникнення аварії з виливом (викидом) небезпечних хімічних речовин
9.3. Дії та заходи захисту працівників підприємств і населення під час аварій з виливом (викидом) небезпечних хімічних речовин

Розділ 10. Засоби індивідуального та колективного захисту населення в осередках хімічного ураження

10.1. Засоби індивідуального захисту
10.1.1. Засоби захисту органів дихання
10.1.2. Засоби захисту шкіри
10.1.3. Засоби індивідуального медичного захисту
10.2. Сховища
10.3. Санітарна обробка і дегазація

Додаток 1. Фізико-хімічні властивості небезпечних хімічних речовин (НХР)
Додаток 2. Медико-тактична характеристика осередків ураження небезпечними хімічними речовинами
Додаток 3. Причини надзвичайних ситуацій на хімічно небезпечних об'єктах та заходи по їх попередженню та ліквідації
Додаток 4. Критерії для класифікації адміністративно-територіальних одиниць (АТО) об'єктів народного господарства (ОНГ) за хімічною небезпекою
Додаток 5. Порядок дій працівників хімічно небезпечного об'єкта в разі виникнення аварії з виливом (викидом) небезпечних хімічних речовин
Додаток 6. Довідка про зміни ступеня хімічної небезпеки
Додаток 7. Стисла характеристика небезпечної хімічної речовини хлор
Додаток 8. Стисла характеристика небезпечної хімічної речовини аміак
Додаток 9. Інструкція про дії виїзної бригади швидкої медичної допомоги в осередок з великою кількістю потерпілих
Додаток 10. Характеристика транспорту і його можливості щодо евакуації потерпілого населення із районів катастроф
Додаток 11. Формули для розрахунку потреби в евакотранспортних засобах
Додаток 12. Провідні терміни та поняття, які визначають явища та процеси у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру
Додаток 13. Положення про штаб з ліквідації надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру

Тести
Правильні відповіді на тести
Література

Анотація:
У навчальному посібнику висвітлено основні питання планування, управління й організацій лікувально-евакуаційного забезпечення уражених небезпечними хімічними речовинами (НХР).
Для більш глибокого розуміння клініки та надання допомоги у разі ураження НХР описана також історія отрут, загальні механізми їх дії, прогнозування масштабів зараження і розрахунки можливих втрат населення, спеціальна токсикологія НХР, захист населення під час аварій на хімічно небезпечних об'єктах.

Навчальний посібник розрахований для підготовки лікарського і середнього медичного персоналу Державної служби медицини катастроф і охорони здоров'я в цілому, а також лікарів-слухачів факультетів і академій післядипломної освіти, студентів медичних університетів і академій, фахівців аварійно-рятувальних служб.