3MICT
Вступ

Розділ 1. Огляд процесів і тенденцій щодо загроз природного, техногенного та терористичного характеру для глобальної та національної безпеки

1.1. Природні і техногенні катастрофи у світі в 1970-2007 pp.
1.1.1. Бази даних, означення та застереження щодо використання та інтерпретації даних
1.1.2. Динаміка кількості природних катастроф та їх наслідків у світі в 1970-2007 pp.
1.1.3. Динаміка кількості техногенних катастроф та їх наслідків у світі в 1970-2007 pp.
1.1.4. Динаміка кількості природних катастроф та їх наслідків у Європі в 1970-2007 pp.

1.2. Природні та техногенні надзвичайні ситуації в Україні в 1997-2007 рр.
1.2.1. Бази даних, означення та застереження щодо використання та інтерпретації даних.
1.2.2. Загальна кількість надзвичайних ситуацій та їх наслідки в Україні за період 1997-2007 pp.
1.2.3. Динаміка кількості надзвичайних ситуацій природного характеру та їх наслідків в Україні в 1997-2007 pp.
1.2.4. Динаміка кількості надзвичайних ситуацій техногенного характеру та їх наслідків в Україні в 1997-2007 pp.

1.3. Деякі висновки щодо загроз природного та техногенного характеру для глобальної та національної безпеки та протидії їм
1.3.1. Програми зменшення ризику ключ до зменшення вразливості громад
1.3.2. Прогнози на майбутнє
1.3.2.1. Прогнози, що мають широкий міжнародний консенсус
1.3.2.2. Сценарій Шварца-Рендалла
1.3.3. Висновки для України

1.4. Огляд процесів і тенденцій щодо загроз терористичного характеру з точки їх впливу на глобальну та національну безпеку

Розділ 2. Аналіз міжнародних документів щодо забезпечення попередження та реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру

2.1. Йокогамська стратегія і План дій
2.2. Принципи Йокогамської стратегії
2.3. Міжнародна стратегія зменшення небезпеки лих
2.4. Зниження ризику катастроф завдання розвитку. Глобальна доповідь
2.5. Висновки й рекомендації
2.6. Хіогська рамкова програма дій на 2005-2015 роки
2.7. Пріоритетні напрями дій
2.8. Документи ООН: Генеральна Асамблея й Міжнародна стратегія зменшення небезпеки лих

Розділ 3. Аналіз кращого досвіду країн-членів та партнерів НАТО у сфері запобігання і реагування на надзвичайні ситуації

3.1. Організаційні структури центрів кризового врегулювання вищої ланки державного управління
3.1.1. Ситуаційний центр НАТО
3.1.2. Центри реагування на кризові ситуації розвинутих країн Європи

3.2. Організація пошукових та аварійно-рятувальних робіт

3.3. Аналіз кращого досвіду у сфері запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, спричинені терористичними актами
3.3.1. Загроза ядерного тероризму
3.3.2. Акт ядерного тероризму
3.3.3. Залучення допомоги приватного сектору до заходів з реагування та відновлення

Розділ 4. Аналіз вітчизняної нормативно-правової бази щодо попередження і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру в Україні

Розділ 5. Аналіз існуючої інфраструктури та стану ресурсного забезпечення у сфері запобігання і реагування на ядерні і радіаційні аварії в Україні

5.1. Структура єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (ЄДСНС)

5.2. Інфраструктура та стан ресурсного забезпечення у сфері запобігання і реагування на ядерній і радіаційній аварії в Україні
5.2.1 Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
5.2.2. Кадрове забезпечення
5.2.3. Плани реагування на радіаційні аварії

5.3. Міністерство палива та енергетики України
5.3.1. Кризові центри та сили реагування суб'єктів реагування на радіаційні аварії
5.3.2. Інші структури Мінпаливенерго

5.4. Держатомрегулювання
5.5. Міністерство охорони здоров'я
5.6. Спостереження і контроль за природними гідрометеорологічними явищами та забрудненням довкілля, прогнозування гідрометеорологічних умов і явищ
5.7 Міністерство внутрішніх справ
5.8. Міністерство оборони України
5.9. Порівняльний аналіз ефективності функціонування Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

Розділ 6. Аналіз стану та тенденцій розвитку співробітництва України з НАТО та ЄС у сфері запобігання та реагування на надзвичайні ситуації

6.1. Співробітництво з НАТО
6.1.1. Правове підгрунтя співробітництва України з НАТО
6.1.2. Цілі співробітництва з НАТО у сфері запобігання та реагування на надзвичайні ситуації
6.1.3. Механізми співробітництва
6.1.4. Заходи та діяльність зі співробітництва (за матеріалами [4-9])
6.1.5. Перешкоди у розвитку співробітництва з НАТО щодо питань аварійної готовності й цивільного захисту
6.1.6. Співробітництво з ЄС

6.2. Перспективи розвитку співробітництва України з НАТО у сфері реагування на надзвичайні ситуації, зумовлені терористичними причинами
6.2.1. Процес трансформації НАТО після 11 вересня 2001 року
6.2.2. Співробітництво Україна-НАТО щодо протидії ядерному тероризму та розповсюдженню засобів масового знищення
6.2.3. Перспективи розширення співробітництва України з НАТО щодо реагування на можливі надзвичайні події, спричинені терористичними актами

Розділ 7. Аналіз особливостей реагування на надзвичайні події, пов'язані з терористичною діяльністю

7.1 Завдання антикризового та надзвичайного управління подіями, пов'язаними із загрозами ядерного і радіологічного тероризму
7.1.1. Загрози ядерного і радіологічного тероризму
7.1.2. Можливі надзвичайні ситуації, зумовлені актами ядерного тероризму
7.1.3. Заходи МАГАТЕ щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, зумовлені актами ядерного тероризму
7.1.4. Короткий огляд державної політики протидії надзвичайним ситуаціям в Україні
7.1.5. Організація боротьби з тероризмом в Україні
7.1.6. Специфіка заходів щодо попередження виникнення надзвичайних ситуацій, зумовлених терористичними актами

7.2. Готовність груп первинного реагування до виконання своїх обов'язків в умовах незавершеної кризи, пов'язаної з терористичним актом
7.3. Необхідність забезпечення збору речових доказів, фіксації свідчень очевидців та іншої оперативно-пошукової діяльності на місці події
7.4. Готовність груп первинного реагування до діяльності в умовах обмеженої працездатності систем зв'язку та комп'ютерного забезпечення
7.5. Необхідність накладення обмежень на розповсюдження інформації стосовно терористичного акту, запровадження спеціальних процедур інформування та обміну інформацією Список літератури

Розділ 8. Зарубіжний досвід організації реагування на терористичні акти щодо критичної інфраструктури держави

8.1. Організація первинного реагування на акти катастрофічного тероризму в Австрії
8.1.1. Оперативне забезпечення
8.1.2. Національні обмеження

8.2. Питання організації протидії терористичним актам з використанням зброї та матеріалів масового знищення в Ізраїлі
8.2.1. Загрози безпеці
8.2.2. Інтегровані контрзаходи

8.3 Деякі питання організації реагування на терористичні загрози в Росії
8.3.1. Забезпечення протидії тероризму
8.3.2 Державна політика Росія щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, пов'язаним з ядерними та радіаційно-небезпечними об'єктами та матеріалами

8.4. Досвід і підходи до реагування на терористичні загрози з використанням зброї і матеріалів масового знищення в США
8.4.1. Загрози в минулі роки та сьогодні
8.4.2. Уроки, які необхідно врахувати

8.5. Про деякі національні особливості реагування на можливі терористичні акти з використанням ЗМЗ в Італії
8.5.1. Основні відомості
8.5.2. Технічні можливості для реагування, які базуються на уніфікованих системах та обладнанні
8.5.3. Вісім кроків реагування на небезпечні ХБРЯМ
8.5.4. Можлива модель для розробки в ЄС

8.6. Досвід реагування та прийняті підходи щодо інцидентів, пов'язаних з використанням матеріалів/агентів зброї масового знищення в Словенії
8.6.1. Інциденти минулих років роки
8.6.2. Система реагування Словенії

8.7. Коротке резюме до огляду національних систем реагування на терористичні акти, включаючи також ті, в яких можуть бути використані зброя і матеріали масового знищення

Розділ 9. Обгрунтування необхідності запровадження системного підходу до реагування на надзвичайні події, пов'язані із загрозами ядерного та радіологічного тероризму

9.1. Перегляд підходів до реагування на терористичні акти після подій 11 вересня 2001 року
9.2. Система реагування на терористичні акти в рамках національної системи антикризового реагування реалізація системного підходу до розв'язання проблем
9.3. Роль національного координуючого органу
9.4. Комплексне планування

Список літератури

Анотація:
Збірник присвячено розгляду ряду сучасних проблем у сфері забезпечення попередження та реагування на надзвичайні ситуації техногенного, природного характеру та акти ядерного тероризму, кращого досвіду країн-членів та країн-партнерів НАТО у сфері запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, вітчизняної нормативно-правової бази щодо попередження та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, стану та тенденцій розвитку співробітництва України з НАТО та ЄС у цій сфері, зарубіжного досвіду організації реагування на терористичні акти щодо критичної інфраструктури держави тощо. Значену частину проблем та здобутків України на цьому шляху проаналізовано під кутом курсу нашої держави на європейську та євроатлантичну інтеграцію.

Видання розраховане на представників органів державної влади, політиків, фахівців та експертів у сфері ядерної енергетики та енергетичної безпеки нашої держави, науковців, викладачів, студентів, журналістів, а також на представників широкої громадськості, які цікавляться зазначеною вище проблематикою.

Видано в рамках реалізації бюджетної програми "Виконання загальнодержавних організаційних, інформаційно-аналітичних та науково-методологічних заходів Цільового плану Україна-НАТО" за сприяння Міністерства освіти і науки України.