Large-scale research in human genetics on presumably neutral loci has shown that the vast majority of human diversity is observed among individuals within local populations. Previous distributions of craniometric diversity are similar to these genetic distributions, suggesting a limited role of interregional distinct selective pressures in shaping modern human craniometric diversity. Therefore, it is important to track how cranial variation is distributed. These results are significant for assessing the biological relationships of prehistoric samples that are temporally separated from modern human reference populations. The analysis of intergroup variability of anthropological features provides insight into the degree of morphological differentiation of the population. The ratio of the absolute difference between maximum and minimum feature values to the standard quadratic deviation can serve as a measure in evaluating this variability. However, conducting such analysis by centuries on our available material is impossible due to insufficient craniological series from the studied region. The research objective is to determine the intergroup variability range of craniometric features in the male craniological series from the 17th – 19th centuries from Chernihiv-Sivershchyna. Therefore, when identifying morphological variants among Ukrainians of Chernihiv-Sivershchyna in the 17th – 19th cent., special attention should be paid to facial profiling angles (features reflecting facial skeleton flattening) and height and transverse diameters of the cranial vault. Mongoloid admixture did not manifest itself either in the facial skeleton flattening index, the ratio of facial and cerebral parts in males, or in the calculation of the conventional Mongoloid element overall. A very weak eastern admixture was noted in females, as the general facial skeleton flattening index is slightly higher with a norm up to 20.

Широкомасштабні дослідження генетики людини на основі передбачувано нейт ральних територій показали, що більшість різноманіття людських ознак спостерігається серед індивідів у межах місцевих популяцій. Попередні розподіли краніометричного різноманіття подібні до цих генетичних розподілів, що свідчить про обмежену роль міжрегіональних відмінностей селективного тиску в формуванні сучасного краніометричного різноманіття людини. Отже, важливо відстежувати, як розподіляється варіативність черепа. Ці результати є значу щими для оцінки біологічних зв’язків доісторичних зразків, які часово відокремлені від сучасних популяцій-референтів. Аналіз міжгрупової мінливості антропологіч них ознак дає змогу визначити ступінь морфологічної диференціації населення. Співвідношення абсолютної різниці між максимальними та мінімальними значе ннями ознак до стандартного квадратичного відхилення може стати мірою оцінки цієї мінливості. Однак провести такий аналіз по століттях на наявному матеріалі неможливо через недостатню кількість краніологічних серій із досліджуваного регіону. Метою дослідження є визначення міжгрупового розмаху мінливості краніометричних ознак у чоловічих краніологічних серіях із Чернігово Сіверщини XVII–XIX ст. При визначенні морфологічних варіантів серед українців Чернігово-Сіверщини у XVII–XIX ст. особливу увагу слід приділити кутам профі лювання обличчя (ознаки, що відображають сплощення лицьового скелета) та висотним і поперечним діаметрам черепного склепіння. Монголоїдна домішка не виявила себе ані в індексі сплощення лицьового скелета, ані у співвідношенні лицьової та мозкової частин у чоловіків, ані в загальному розрахунку умовного монголоїдного елемента. Дуже слабка східна домішка була відзначена у жінок, де загальний індекс сплощення лицьового скелета дещо вищий за норму (до 20).