3MICT

Переднє слово
Від рецензента

РОЗДІЛ 1. КУЛЬТУРОЛОГІЯ: ТЕОРІЯ, ПОГЛЯД У ФОРМАТІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ОСВОЄННЯ СВІТУ

Тема 1. КУЛЬТУРОЛОГІЯ ЯК НАУКА ПРО ПРИРОДНЕ І КУЛЬТУРНЕ У ІНФОРМАЦІЙНОМУ ВИМІРІ СВОГО РОЗВИТКУ. ДИСЦИПЛІНА У СИСТЕМІ СУЧАСНИХ НАУКОВИХ ПОШУКІВ
1.1. Вступ. Теоретичні складові дослідження: предмет та метод дисципліни, основні поняття, місце у системі сучасних наук
1.2. Соціальне та індивідуальне усвідомлення культури, як процес оволодіння новою інформацією
1.3. Культурологічні концепції (школи) як система сучасних наукових узагальнень класичного та інформаційного вимірів культури

Тема 2. КУЛЬТУРОЛОГІЯ У ФОРМАТІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ЗАСАД СВОГО РОЗВИТКУ: ІНФОРМАЦІЯ ЯК ЗАСІБ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ІНДИВІДІВ У ПРИРОДНОМУ І КУЛЬТУРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
2.1. Інформаційне суспільство: особливості становлення феномену
2.2. Самореалізація людини у інформаційному полі культури

Тема 3. ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ УСВІДОМЛЕННЯ КУЛЬТУРИ, ЯК ПРОЦЕС НАКОПИЧЕННЯ НОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ПРИРОДУ І СОЦІУМ
3.1. Інформаційний формат етапізації культурно-історичного розвитку як наукова проблема
3.2. Генеза інформаційного осмислення культури
3.3. Первісне суспільство: становлення і розвиток, як розгортання у часі і просторі набутої інформації про природу і людину
3.4. Інформаційне осмислення буття і природи в епоху давніх (ранньо-класових) цивілізацій
3.5. Формування культури Середніх віків: місце набутої інформації в історичному процесі нового етапу розуміння і освоєння світу

Тема 4. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА У КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРНО-ІНФОРМАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЄВРОПИ: ІСТОРІЯ, СУЧАСНІСТЬ
4.1. Інформаційні засади формування узагальненого погляду на європейську особистість
4.2. Культура Київської Русі. Українська державність в інформаційному полі середньовічної Європи
4.3. Інформаційний імператив української культури: історично-культурні надбання, проблеми культурної ідентичності, особливості розвитку у XX–XXI столітті

РОЗДІЛ II. ТРАНСФОРМАЦІЯ КУЛЬТУРИ ЯК ПРОЦЕС НАКОПИЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ

Тема 5. ТРАНСФОРМАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО ФОРМАТУ КУЛЬТУРИ
5.1. Сучасна наука про трансформаційні процеси у культурі
5.2. Тенденції культурно-політичних трансформацій сучасності

Тема 6. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФОРМАТ ЗАГРОЗ У ОСНОВНИХ СФЕРАХ КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ СВІТОВОЇ СПІЛЬНОТИ
6.1. Сутнісні причини формування інформаційних загроз у розвитку світової спільноти і їх структуризація
6.2. Духовна сфера: криза між світосприйняттям, світорозумінням і світовідображенням
6.3. Виробнича сфера: криза між престижно бажаним, соціально потрібним і життєво необхідним

РОЗДІЛ III. КУЛЬТУРОЛОГІЯ: СУЧАСНІ ЗАГРОЗИ І ВИКЛИКИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Тема 7. ІНФОРМАЦІЙНІ ЗАСАДИ ТА ПРОВІДНІ ТЕНДЕНЦІЇ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ
7.1. Реалії буття та теоретичні засади аналізу і прогнозування культурного розвитку соціумів
7.2. Субкультура в інформаційному полі масової культури першої чверті XXI століття
7.3. Кризові явища в культурі як наслідок формування нового інформаційного світосприйняття

Тема 8. КУЛЬТУРА У ГЛОБАЛІЗАЦІЙНО-ІНФОРМАЦІЙНОМУ ВИМІРІ XXI ст.
8.1. Теоретичні засади проблеми: глобалізація як новий вимір інформаційного формату розвитку культури
8.2. Культурна і природна спадщина в глобалізаційно-інформаційному вимірі XXI століття
8.3. Духовність соціумів як базова чарунка життя у глобалізаційному вимірі культури

РОЗДІЛ IV. ЗАМІСТЬ P. S. МАТЕРІАЛ ДЛЯ РОЗДУМІВ

Тема 9. АВТОРСЬКИЙ ПОГЛЯД: ФІЛОСОФІЯ РОЗУМІННЯ СВІТОБУДОВИ І ЇЇ СВІТОСПРИЙНЯТТЯ В ІНФОРМАЦІЙНУ ЕПОХУ
9.1. Філософія сприйняття світу в інформаційну епоху
9.2. Філософія первинного у світосприйнятті фізики інформаційного простору

Короткий термінологічний словник
Список використаної літератури (за темами)

Анотація:
У підручнику систематизовані і викладені основні теоретичні засади науки про культуру у контексті її інформативного розвитку. Панорамне висвітлення проблем культурології базується на нормативних документах Міносвіти і науки України, розділах з дисциплін «Культурологія» та «Українська і зарубіжна культура», що вивчаються у вишах України. У запропонованому підручнику застосований диференційований поділ матеріалу за рівнем базисних знань студентської аудиторії. Враховано прагнення студентської молоді до самостійного пошуку відповідей на складні питання розвитку культури інформаційного суспільства у XXI ст.
У відповідності з вимогами сучасних освітніх стандартів, становленням України повноправним учасником єдиного європейського освітнього простору у підручнику подана авторська концепція бачення сучасного змісту дисципліни, як необхідної складової загальної гуманітарної і технічної підготовки випускника вищої школи постіндустріального суспільства.
Підручник орієнтований на студентів, аспірантів, науковців яким не байдужа доля людської цивілізації, які здатні мислити прогностично, передбачати долю своєї країни, людства, себе і сім'ї. Працювати заради їх блага і майбутнього.