Зміст

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

1. ВСТУП: ВИПАДКОВА ЗАКОНОМІРНІСТЬ АБО ЗАКОНОМІРНА ВИПАДКОВІСТЬ

1.1. Методологія ситуаційного управління — складова процесів гарантування національної безпеки України
1.2. Актуальність впровадження систем ситуаційного управління
1.3. Безпека інформаційних технологій проблемна складова ССУ
1.4. Наукові аспекти проектування багаторівневих систем ситуаційного управління
1.5. Практична цінність запропонованих науково-методичних підходів

2. КОНЦЕПТУАЛЬНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ГАРАНТУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

2.1. Актуальність оновлення системи забезпечення національної безпеки
2.2. Основні категорії, що складають зміст теорії національної безпеки
2.3. Базові концептуально-методологічні підходи щодо гарантування національної безпеки
2.4. Визначення системи забезпечення національної безпеки
2.5. Основні функції та завдання системи забезпечення національної безпеки

3. УНІВЕРСАЛЬНА ЛОГІКО-ЛІНГВІСТИЧНА МАТРИЧНА МОДЕЛЬ БЕЗПЕКИ

3.1. Актуальність матричної моделі національної безпеки
3.2. Типова логіко-лінгвістична матрична модель безпеки
3.3. Матрична модель системи забезпечення національної безпеки
3.4. Компонента «СКЛАДОВІ» логіко-лінгвістичної матричної моделі безпеки
3.5. Компонента «ФУНКЦІЇ» логіко-лінгвістичної матричної моделі безпеки
3.6. Компонента «СФЕРИ» логіко-лінгвістичної матричної моделі безпеки
3.7. Універсальна матриця системи забезпечення національної безпеки
3.8. Моделювання ситуацій та процесів реагування СЗНБ
3.9. Системно-процесний підхід матричної моделі СЗНБ
3.10. Використання теорії нечіткості для моделювання процесів гарантування національної безпеки

4. СКЛАДОВІ ЛОГІКО-ЛІНГВІСТИЧНОЇ МОДЕЛІ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

4.1. Законодавча та нормативно-методична база системи забезпечення національної безпеки
4.1.1. Місце процесів формування законодавчої бази СЗНБ у матриці національної безпеки
4.1.2. Структура керівних документів СЗНБ
4.2. Структура органів (суб'єктів) національної безпеки
4.2.1. Місце процесів формування структури органів СЗНБ у матриці національної безпеки
4.2.2. Суб'єкти СЗНБ
4.2.3. Сектор безпеки і оборони України
4.3. Заходи політики гарантування національної безпеки
4.4. Комплекси засобів, форм та методів гарантування національної безпеки

5. ФУНКЦІЇ ЛОГІКО-ЛІНГВІСТИЧНОЇ МОДЕЛІ СЗНБ

5.1. Визначення переліку об'єктів небезпеки
5.1.1. Місце процесів визначення об'єктів (ресурсів) небезпеки у матриці національної безпеки
5.1.2. Об'єкти національної безпеки
5.2. Приклад формування переліку об'єктів, важливих для національної безпеки
5.3. Оцінка, аналіз, прогнозування загроз національної безпеки
5.3.1. Місце процесів виявлення та оцінка загроз (впливів) у матриці національної безпеки
5.3.2. Загрози національній безпеці держави
5.4. Приклад формування переліку загроз у сферах національної безпеки

5.5. Аналіз ризиків національної безпеки
5.5.1. Місце процесів оцінки ризиків у матриці національної безпеки
5.5.2. Логіко-лінгвістична матрична модель оцінки ризику
5.6. Формування вимог (характеристик) СЗНБ
5.7. Ухвалення управлінських рішень з питань гарантування безпеки
5.7.1. Місце процесів прогнозування, планування та ухвалення управлінських рішень у матриці національної безпеки
5.7.2. Система стратегічного аналізу і прогнозування у сферах гарантування національної безпеки
5.7.3. Процес експертно-аналітичної підтримки ухвалення управлінських рішень
5.8. Реалізація заходів гарантування національної безпеки та контроль виконання рішень

5.9. Оцінка ефективності СЗНБ України
5.9.1. Місце процесів оцінки ефективності СЗНБ у матриці національної безпеки
5.9.2. Методи оцінки показників ефективності СЗНБ
5.9.3. Оцінка стану національної безпеки
5.9.4. Оцінка ефективність функціонування СЗНБ
5.9.5. Система показників ефективності СЗНБ
5.9.6. Оцінка ефективності СЗНБ з використанням методів нечіткої логіки

6. ТЕОРІЯ СИТУАЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ

6.1. Визначення ситуаційного управління
6.2. Визначення управлінської ситуації
6.3. Принципи ситуаційного управління
6.4. Сучасні технології ситуаційного управління
6.5. Системно-процесний підхід у ситуаційному управлінні
6.6. Методологія системно-процесного підходу
6.7. Методологія ситуаційного аналізу.
6.7.1. Етапи ситуаційного аналізу
6.7.2. Методи ситуаційного аналізу

7. СИСТЕМА СИТУАЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ

7.1. Поняття та визначення системи ситуаційного управління
7.1.1. Ситуаційне управлінське рішення
7.1.2. Типи кризових ситуацій.
7.1.3. Етапи життєвого циклу ССУ
7.1.4. Методи та засоби забезпечення живучості ССУ

7.2. Системно-процесний підхід до ситуаційного управління
7.3. Мета функціонування ССУ
7.4. Функції ССУ
7.5. Завдання ССУ
7.6. Загальні вимоги до ССУ

7.7. Ієрархічні рівні ССУ
7.7.1. Стратегічний рівень управління
7.7.2. Галузевий рівень управління
7.7.3. Регіональний рівень управління
7.7.4. Оперативний рівень управління
7.7.5. Комунікаційний рівень управління

7.8. Моніторинг стану національної безпеки як функція ССУ
7.9. Актуальність розробки єдиної методології визначення переліку індикаторів стану національної безпеки
7.10. Система індикаторів стану національної безпеки
7.11. Приклад системи показників (індикаторів) стану національної безпеки
7.12. Системно-процесний підхід до визначення показників стану національної безпеки
7.13. Приклад аналітичної обробки інформації щодо загроз
7.14. Нормативно-методичні документи ССУ
7.15. Структура суб'єктів ССУ
7.16. Організаційно-технічні заходи щодо створення ССУ
7.17. Першочергові заходи щодо створення ССУ
7.18. Очікувані результати від впровадження ССУ
7.19. Проблеми створення ССУ
7.20. Засоби ССУ
7.21. Технології програмно-методичного комплексу ССУ
7.22. Підсистема геопросторового аналізу і картографічного моделювання
7.23. Підсистема відеоконференцзв'язку
7.24. Підсистема зовнішнього відеоспостереження
7.25. Комплекси візуалізації.

8. СИТУАЦІЙНІ ЦЕНТРИ — ІНСТРУМЕНТ РЕАГУВАННЯ НА КРИЗОВІ СИТУАЦІЇ

8.1. Досвід створення ситуаційних центрів
8.2. Утворення єдиного інформаційно-аналітичного простору
8.3. Характеристика ситуаційних центрів галузевого рівня
8.4. Види ситуаційних центрів
8.5. Режими роботи СЦ
8.6. Основні функції та завдання СЦ

8.7. Нормативно-методичні документи ситуаційних центрів
8.7.1. Адміністративні документи СЦ
8.7.2. Документи СЦ верхнього рівня
8.7.3. Документи СЦ середнього рівня
8.7.4. Документи СЦ нижнього рівня
8.7.5. Нормативні документи СЦ щодо захисту інформації з обмеженим доступом
8.7.6. Рекомендації щодо оформлення нормативно-методичних документів СЦ
8.8. Приклад аналізу об'єктів та ресурсів критичної інфраструктури

9. ЕКСПЕРТНО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ СИТУАЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ

9.1. Технології експертно-аналітичного забезпечення
9.2. Зміст принципів експертно-аналітичної діяльності
9.3. Робота з інформаційними потоками
9.4. Завдання експертно-аналітичного забезпечення
9.5. Аналітика як наука

9.6. Методи експертно-аналітичної діяльності
9.6.1. Метод аналогій
9.6.2. Спостереження
9.6.3. Метод вартість ефективність
9.6.4. Методи багатокритеріальної оцінки альтернатив
9.6.5. Метод експертних оцінок
9.6.6. Неформальні методи
9.7. Мистецтво аналітичної роботи
9.8. Прогнозування процес синтезу знань
9.9. Методика аналізу змісту тексту

9.10. Методологія роботи з відкритими джерелами інформації
9.10.1. Використання власних можливостей з обробки ЗМІ
9.10.2. Аналітична обробка
9.11. Підготовка довідок та проектів управлінських рішень
9.12. Методичні рекомендації написання аналітичних документів
9.12.1. Структура й логічна побудова документа
9.12.2. Реферування
9.12.3. Заголовок
9.12.4. Основна ідея документа
9.12.5. Структура аналітичної довідки
9.12.6. Додаткові рекомендації щодо аналізу інформації

10. УНІВЕРСАЛЬНИЙ БАГАТОЦІЛЬОВИЙ ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС СИТУАЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ

10.1. Актуальність впровадження універсального багатоцільового ПМК ССУ
10.2. Призначення та мета створення ПМК ССУ
10.3. Модель даних ПМК ССУ
10.4. Функціональні модулі ССУ

10.5. Приклади програмних модулів ПМК
10.5.1. Модуль «Моніторинг стану безпеки»
10.5.2. Модуль «Узагальнений аналіз»
10.5.3. Модуль «Оцінка ризиків»
10.5.4. Модуль «Завдання»
10.5.5. Модуль «Графіки» (візуалізації)
10.5.6. Модуль «Карта»
10.5.7. Модуль «Довідники»
10.5.8. Модуль «Документи»
10.5.9. Модуль «Пошук інформації»
10.5.10. Модуль «Бази даних»
10.5.11. Модуль «Ситуаційні оцінки»
10.5.12. Модуль безпеки інформаційних технологій.

10.6. Користувачі ПМК ССУ
10.6.1. Типові завдання користувачів
10.6.2. Навчання персоналу і користувачів ПМК ССУ
10.6.3. Підрозділ забезпечення функціонування ПМК ССУ

11. БЕЗПЕКА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ СИТУАЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ

11.1. Безпека інформаційних технологій як складова національної безпеки
11.2. Завдання безпеки інформаційних технологій
11.3. Безпека інформаційних технологій об'єктів критичної інфраструктури
11.4. Тенденції розвитку сучасних методичних підходів щодо безпеки інформаційних технологій
11.5. Актуальність впровадження систем управління інформаційною безпекою

11.6. Система кібернетичної безпеки України
11.6.1. Кіберзагрози
11.6.2. Чинники посилення кіберзагроз
11.6.3. Загрози втручання в роботу комп'ютерних мереж
11.6.4. Суб'єкти системи кібербезпеки
11.6.5. Функції та завдання системи кібербезпеки
11.6.6. Розвиток безпечного, стабільного і надійного кіберпростору
11.6.7. Кіберзахист державних електронних інформаційних ресурсів та інформаційної інфраструктури
11.6.8. Кіберзахист критичної інфраструктури
11.6.9. Розвиток потенціалу сектора безпеки і оборони у сфері забезпечення кібербезпеки
11.6.10. Боротьба з кіберзлочинністю
11.7. Процеси забезпечення живучості ССУ

11.8. Система технічного захисту інформації ССУ
11.8.1. Загальні положення
11.8.2. Визначення й аналіз загроз
11.8.3. Розроблення плану захисту інформації
11.8.4. Реалізація плану захисту інформації

11.9. Підрозділ технічного захисту інформації СЦ
11.9.1. Мета створення підрозділу захисту інформації
11.9.2. Завдання підрозділу захисту інформації
11.9.3. Функції ПЗІ під час створення комплексної системи захисту інформації
11.9.4. Функції ПЗІ під час експлуатації комплексної системи захисту інформації
11.9.5. Повноваження та відповідальність підрозділу захисту інформації
11.9.6. Відповідальність ПЗІ
11.9.7. Взаємодія підрозділу захисту інформації з іншими підрозділами ситуаційного центру та зовнішніми організаціями
11.9.8. Штатний розклад та структура підрозділу захисту інформації

11.10. Організація проведення обстеження об'єктів ситуаційного центру
11.11. Організація розроблення системи захисту інформації
11.12. Реалізація організаційних заходів захисту
11.13. Атестація системи технічного захисту інформації
11.14. Контроль функціонування та керування системою захисту інформації
11.15. Категоріювання об'єктів інформаційної діяльності ситуаційного центру
11.16. Порядок проведення робіт з категоріювання об'єктів

11.17. Технічний захист інформації в інформаційно-комунікаційній системі ситуаційного центру
11.17.1. Визначення несанкціонованого доступу
11.17.2. Політика безпеки інформації
11.18. Створення комплексної системи захисту інформації СЦ

11.19. Формування загальних вимог до КСЗІ СЦ
11.19.1. Обгрунтування необхідності створення КСЗІ СЦ
11.19.2. Обстеження середовищ функціонування ПМК СЦ
11.19.3. Формування завдання на створення КСЗІ СЦ

11.20. Розробка політики безпеки інформації
11.20.1. Вивчення об'єкта, на якому створюється КСЗІ, проведення науково-дослідних робіт
11.20.2. Вибір варіанту КСЗІ
11.20.3. Оформлення політики безпеки
11.20.4. Розробка технічного завдання на створення КСЗІ

11.21. Розробка проекту КСЗІ СЦ
11.21.1. Ескізний проект КСЗІ СЦ
11.21.2. Технічний проект КСЗІ СЦ
11.21.3. Розробка документації на КСЗІ СЦ
11.21.4. Робочий проєкт КСЗІ СЦ

11.22. Введення КСЗІ в дію та оцінка захищеності інформації у СЦ
11.22.1. Підготовка КСЗІ до введення в дію
11.22.2. Навчання користувачів
11.22.3. Комплектування КСЗІ СЦ
11.22.4. Будівельно-монтажні роботи
11.22.5. Пусконалагоджувальні роботи
11.22.6. Попередні випробування
11.22.7. Дослідна експлуатація
11.22.8. Державна експертиза КСЗІ СЦ
11.22.9. Супроводження КСЗІСЦ

Висновки
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ТА ВИЗНАЧЕНЬ
ЛІТЕРАТУРА

Анотація:
Книга присвячена питанням удосконалення процесів гарантування національної безпеки шляхом створення та впровадження системи ситуаційного управління системи реагування на кризові ситуації. Методологія ситуаційного управління розглядається як складова системи забезпечення національної безпеки України. Запропоновано вирішення проблеми неузгодженості експертно-аналітичного забезпечення процесів прийняття управлінських рішень на державному рівні шляхом застосування єдиної методики обробки інформаційних потоків. Висвітлено теоретичні і практичні питання реалізації системного та процесного підходу до створення нових методів ситуаційного управління безпекою. Розраховано на широке коло читачів.