3MICT
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ПЕРЕДМОВА

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ СТАНУ БОРОТЬБИ У КІБЕРПРОСТОРІ

1.1. Кібернетична безпека головний фактор сталого розвитку сучасного інформаційного суспільства
1.2. Інформаційне протиборство, як закономірний та об'єктивний процес у досягненні цілей державної політики в мирний і воєнний час. Кібернетична війна, як основна форма сучасного протиборства в інформаційній сфері
1.3. Еволюція та особливості реалізації атак у кіберпросторі. Основні заходи щодо послаблення їх деструктивного впливу

РОЗДІЛ 2. РОЛЬ І МІСЦЕ СПЕЦІАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ B ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОТИБОРСТВА У КІБЕРПРОСТОРІ

2.1. Структура СІТС та призначення її основних підсистем і компонент. Місце комп'ютерних мереж СІТС у розвитку сучасного інформаційного суспільства
2.2. Метод аналізу рівня захищеності СІТС від стороннього кібернетичного впливу: механізм виявлення загроз та реагування на їх можливі прояви. Оцінювання ступеня порушення системи захисту інформації у СІТС за метою реалізації
2.3. Методи та засоби несанкціонованого отримання інформації з СІТС
2.4. Критерії та показники оцінювання якості функціонування СІТС

РОЗДІЛ З. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ 1 ПРОВЕДЕННЯ РОЗВІДУВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У КІБЕРПРОСТОРІ

3.1. Розвідка систем телекомунікацій. Технологія проведення атак на програмну реалізацію криптосистеми шляхом перехоплення звернень CPU до RAM
3.2. Мережева розвідка інформаційно-телекомунікаційних систем. Технологія організації та проведення МР з використанням уразливостей Web-ресурсів
3.3. Кібернетична розвідка ІТС: складові, технологія організації та проведення кіберрозвідки
3.4. Технологія організації збору та добування інформації у кіберпросторі: метод проведення інформаційного пошуку та процедура його реалізації. Роль і місце у цьому процесі роботизованих "процесорів" (спайдер-комплексів)
3.5. Технологія організації обробки, аналізу і синтезу інформації про об'єкт розвідки у кіберпросторі: метод обробки інформаційних матеріалів ЗМІ
3.6. Критерії й показники оцінювання ефективності розвідки у кіберпросторі

РОЗДІЛ 4. ШЛЯХИ ПОБУДОВИ СПЕЦІАЛЬНИХ ПРОГРАМНО-АПАРАТНИХ КОМПЛЕКСІВ РОЗВІДКИ У КІБЕРПРОСТОРІ

4.1. Склад і функціональна структура перспективного спеціального програмно-апаратного комплексу кібернетичної розвідки
4.2. Метод оцінювання технічних засобів перспективного СПАККР та вибору серед них раціонального варіанту для комплектування технічної компоненти комплексу
4.3. Методика формування раціонального кошика замовлень програмних засобів перспективного СПАККР та вибору серед них раціонального варіанту для комплектування програмної компоненти комплексу
4.3.1. Формування набору показників для оцінювання якості ПЗ перспективного СПАККР
4.3.2. Метод порівняльного оцінювання якості ПЗ перспективного СПАККР за змішаними показниками
4.3.3. Пропозиції щодо впровадження до складу перспективного СПАККР програмних (програмно-апаратних) засобів ведення розвідки у кіберпросторі
4.4. Метод порівняльного оцінювання альтернативних варіантів побудови перспективного СПАККР

РОЗДІЛ 5. МЕТОДИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У СОЦІОТЕХНІЧНИХ СИСТЕМАХ КІБЕРПРОСТОРУ

5.1. Методи прийняття рішень в умовах повної визначеності
5.2. Методи прийняття рішень в умовах активної, пасивної й компромісної невизначеності
5.3. Методи оцінювання ризику при прийнятті управлінських рішень
5.4. Методи комплексного оцінювання результатів прийнятих рішень

РОЗДІЛ 6. НАПРЯМИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТНОГО ОЦІНЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ У СОЦІОТЕХНІЧНИХ СИСТЕМАХ КІБЕРПРОСТОРУ

6.1. Формування задачі експертного оцінювання. Головні етапи її реалізації
6.2. Процедура формування експертної групи та методи оцінювання компетентності її представників
6.3. Методи індивідуального і колективного одержання вихідної інформації евристичного походження. Їх основні переваги та недоліки
6.4. Математичні методи опрацювання вихідної інформації евристичного походження
6.5. Аналіз матеріалів експертного оцінювання. Визначення ступеня погодженості суджень групи експертів та їх статистичної достовірності
6.6. Парето-аналіз множини альтернатив

РОЗДІЛ 7. ТЕХНОЛОГІЯ ЗАХИСТУ ДЕРЖАВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ ВІД СТОРОННЬОГО КІБЕРНЕТИЧНОГО ВПЛИВУ

7.1. Основні суб'єкти державної інформаційної інфраструктури. Співробітництво України з провідними державами світу у сфері кіберзахисту
7.2. Технологія захисту інфосфери України від стороннього кібернетичного впливу: формування національної стратегії кібернетичної безпеки, завдання суб'єктам інформаційної інфраструктури з питань своєчасного виявлення та адекватного реагування на комп'ютерні інциденти
7.3. Формування вимог до системи кібернетичної безпеки об'єкту інформаційної діяльності: стратегія оцінювання рівня кіберпотужності ОІД в умовах стороннього кібервпливу та реагування на його прояви
7.4. Техніко-економічний аналіз рішень, що приймаються при створенні системи кібербезпеки об'єкту інформаційної діяльності та види витрат, необхідних для цього

ПІСЛЯМОВА
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Додаток А. Перелік можливих загроз інформації, що обробляється в СІТС та циркулює у відповідних приміщеннях
Додаток Б. Навчання Cyber Storm та Cyber Europe: мета, хід і результати
Додаток В. Перелік основних термінів та визначень

Анотація:
У монографії надаються основні аспекти формування системи кібернетичної безпеки України, що ґрунтуються на методах оцінювання рівня захищеності власних ІТ систем від впливу внутрішніх і зовнішніх кібернетичних втручань та загроз, а також злому систем захисту протиборчих, методах отримання суспільно значущої інформації з відкритих, відносно відкритих і закритих електронних джерел та автоматизації усіх, супутніх цьому процесів (пошуку, збору, добування, оброблення тощо). Розглядається процес захисту національної інфосфери від стороннього кібернетичного впливу, а також пропонується відповідний нормативний апарат.
Монографія розрахована на широке коло фахівців у галузі інформаційної й кібербезпеки. Викладений матеріал має стати у пригоді науково-педагогічним працівникам, які займаються плануванням і прогнозуванням процесів розвідки інформації та її захисту, а також аспірантам і студентам вищих навчальних закладів, які навчаються за спеціальностями освітнього напряму "Інформаційна безпека".