3MICT

СКОРОЧЕННЯ
ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕХНОЛОГІЇ ЗМІЦНЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У ДЕТАЛЯХ ЗАСОБІВ ТРАНСПОРТУ

1.1. Підвищення експлуатаційних параметрів деталей засобів транспорту і вимог до них
1.2. Аналіз основних теоретичних відомостей про механізми тертя та зношування
1.3. Аналіз методів підвищення зносостійкості поверхонь деталей засобів транспорту
1.4. Поверхневе зміцнення деталей засобів транспорту функціональними покриттями
1.5. Конструктивні та технологічні методи підвищення довговічності деталей засобів транспорту на прикладі поршнів двигунів внутрішнього згоряння

РОЗДІЛ 2. ЕЛЕКТРОІСКРОВІ КОМПОЗИЦІЙНІ ЗНОСОСТІЙКІ ПОКРИТТЯ ТРИБОТЕХНІЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

2.1. Загальна характеристика процесу електроіскрового легування
2.2. Технологія нанесення електроіскрових покриттів
2.3. Етапи формування покриття при електроіскровому легуванні
2.4. Узагальнена модель процесу електроіскрового легування
2.5. Фізико-хімічна модель формування електроіскрових покриттів
2.6. Кінетика масопереносу та фазоутворення при електроіскровому легуванні

2.7. Особливості електроіскрового легування
2.7.1. Електроіскрове легування алюмінієвих сплавів
2.7.2. Антифрикційні алюмінієві сплави
2.7.3. Леговані антифрикційні сплави
2.7.4. Композиційні матеріали антифрикційного призначення
2.7.5. Електроіскрове легування компактними електродами
2.7.6. Електроіскрове легування порошковими сумішами

2.8. Чинники, що впливають на формування електроіскрових покриттів
2.8.1. Вибір матеріалу легуючого електрода
2.8.2. Вплив тривалості процесу електроіскрового легування
2.8.3. Вплив змочування в системі "матеріал електрода - зміцнюєма поверхня" на коефіцієнт масопереносу
2.9. Склад та структура електроіскрових покриттів
2.9.1. Покриття системи AIN-ZrB2-ZrSiz2
2.9.2. Покриття з високим вмістом бору
2.10. Фізико-хімічні критерії вибору структурних електроіскрових складових покриттів

РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ ПРОЦЕСІВ КОНТАКТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЕЛЕКТРОІСКРОВИХ ПОКРИТТІВ НА ЗНОСОСТІЙКІСТЬ ТРИБОСПРЯЖЕННЯ

3.1. Моделювання нанесення електроіскрових покриттів різної щільності
3.2. Вплив щільності електроіскрових покриттів на їх зносостійкість
3.3. Мікрогеометричні характеристики електроіскрових покриттів у вихідному стані
3.4. Аналіз міцністних характеристик електроіскрових покриттів
3.5. Триботехнічні властивості керамічних електроіскрових покриттів
3.5.1. Система LaB6-ZrB
3.5.2. Система В6Ѕі-АЛ25
3.5.3. Система AIN-(Zr/Ti)B2

РОЗДІЛ 4. МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ЕЛЕКТРОІСКРОВИХ ПОКРИТТІВ ТРИБОТЕХНІЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

4.1. Методологія розрахунку напружено-деформованого стану електроіскрових покриттів
4.2. Методи дослідження механо-фізико-хімічних характеристик пар тертя
4.3. Методики триботехнічних випробувань та критерії оцінки зносостійкості пар тертя
4.4. Трибомоніторинг вузлів тертя акустичними методами контролю
4.5. Джерела акусто-емісійного випромінювання під час тертя
4.6. Параметри акустичної емісії в трибодіагностиці
4.7. Методика трибологічних досліджень контактних поверхонь з електроіскровими покриттями
4.8. Методика реєстрації та обробки сигналів акустичної емісії

РОЗДІЛ 5. ОЦІНКА ТРИБОТЕХНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЕЛЕКТРОІСКРОВИХ ПОКРИТТІВ З РЕЄСТРАЦІЄЮ ТА ОБРОБКОЮ СИГНАЛІВ АКУСТИЧНОЇ ЕММІСІЇ

5.1. Закономірності зміни триботехнічних параметрів та сигналів акустичної емісії при випробуваннях пари тертя «сталь 30ХГСА -дюралюміній Д16» на зносостійкість
5.2. Триботехнічні характеристики контакту та акустична емісія для трибоспряження сталь 30ХГСА та дюралюміній Д16 з електроіскровим покриттям ВК8
5.3. Аналіз триботехнічних характеристик контакту та оцінка сигналів акустичної емісії пари тертя сталь 30ХГСА та дюралюміній Д16 з покриттям міді
5.4. Оцінка інтенсивності зношування контактних поверхонь при модифікуванні дюралюмінію електроіскровими покриттями

РОЗДІЛ 6. ПРОГНОЗУВАННЯ ЗНОСОСТІЙКОСТІ ТРИБОСИСТЕМИ ЗА ПАРАМЕТРАМИ АКУСТИЧНОЇ ЕМІСІЇ

6.1. Визначення критеріїв переходу трибосистеми до катастрофічного зношування
6.2. Формування зносостійких структур комбінованим електроіскровим покриттям
6.3. Регресійний аналіз оцінки впливу чинників електроіскрових покриттів на їх знос

РОЗДІЛ 7. ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ЕЛЕКТРОІСКРОВОГО ЛЕГУВАННЯ

7.1. Оцінка напружено-деформованого стану електроіскрових покриттів
7.2. Зносостійкі електроіскрові покриття на алюмінієвих сплавах
7.3. Триботехнічні характеристики електроіскрових покриттів
7.4. Оптимізація технології електроіскрового легування за критеріями зносостійкості
7.4.1. Багатофакторне планування триботехнічних випробувань
7.4.2. Регресійний статистичний аналіз результатів випробувань
7.4.3. Багатокритеріальна оптимізація технології електроіскрового легування

7.5. Оптимізація технології електроіскрового легування бронзових деталей
7.5.1. Електродні матеріали та конструктивні схеми покриттів
7.5.2. Вибір керованих параметрів та критеріїв оптимізації
7.5.3. Регресійний аналіз результатів досліджень триботехнічних характеристик
7.5.4. Багатокритеріальна оптимізація процесу електроіскрового легування та роль товщини покриття
7.6. Тенденції заміни бронзи в опорах ковзання
7.7. Зміцнення поршнів і гільз циліндрів двигунів внутрішнього згоряння та підшипників ковзання
7.8.зміцнення гільз циліндрів двигунів внутрішнього згоряння

ЗАКЛЮЧЕННЯ
ЛІТЕРАТУРА
ДОДАТКИ

Анотація:
Монографія узагальнює результати досліджень у галузі технологій поверхневого зміцнення деталей транспортних засобів методом електроіскрового легування. Дослідження ґрунтуються на основних положеннях матеріалознавства, трибології, фізичної хімії, фізико-хімічних основ електроіскрового легування та реолого-кінетичної концепції зносостійкості.
Представлено фізико-хімічну модель електроіскрового легування, засновану на виборі матеріалу електрода, що забезпечує формування структурних складових легованого шару.
Монографія присвячена розробці композиційних багатофункціональних покриттів для підвищення триботехнічних і міцністних характеристик деталей транспортних засобів та розширення їх роботоздатного стану управлінням структуроутворенням та механічними характеристиками при зміцненні поверхневих шарів зносостійкими електроіскровими покриттями.
Монографія запропонована для розробників покриттів і технологій їх нанесення, конструкторів, технологів в галузі автомобільного транспорту, двигунобудування та авіаційної промисловості. Монографія може бути корисна для викладачів, аспірантів і здобувачів вищої освіти в галузі механічної інженерії.