000			06880aab a2200301 i 4500
001			2694
003			UA-KpCNTU
005			20250528140036.0
008			250403b un |||| |||| 00| | ukr d
040			_cЦНТУ _aUA-KpCNTU
041			_aukr
100			_aМакарова, О.
245			_aОцінка актуальності та впливу глобальних викликів для національної політики _h[Текст] _c / О. Макарова, О. Хмелевська, І. Герасименко
250			_aДемографія та соціальна економіка. _b№ 2(56).
260			_c2024.
300			_aС. 62-80.
500			_aСтаттю присвячено викладенню окремих результатів наукового проекту «Оцінка національної соціальної політики в контексті глобальних викликів», який виконувався колективом фахівців Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України у 2022—2024 роках. Ці результати отримано під час виконання завдань щодо визначення глобальних викликів для України, оцінки їх актуальності та впливу на національну політику. Основною основою цієї роботи є теоретичні та прикладні висновки найвідоміших досліджень таких категорій, як глобальні ризики, загрози та виклики. Дослідження глобальних ризиків і викликів є одним із найактуальніших наукових завдань сьогодення, оскільки людство все більше усвідомлює нагальну необхідність протистояти можливим загрозам своєму існуванню як на рівні міжнародної співпраці, так і на рівні національної політики. У статті подано короткий огляд поточних досліджень із акцентом на методології Global Risk Perception Survey (GRPS), згідно з якою Всесвітній економічний форум щорічно проводить оцінки та публікує їх результати у своїх звітах. За аналогією з міжнародною методологією GRPS, у рамках реалізації проекту вперше в Україні було проведено серію опитувань національних експертів для оцінки національного контексту сприйняття глобальних викликів. Перший раунд було проведено напередодні повномасштабного вторгнення російських військ на територію України, у період з 16 по 23 лютого 2022 року, другий раунд — влітку 2022 року, третій — восени 2023 року. Мета дослідження — визначити склад, ступінь актуальності та міру впливу глобальних викликів (на національному рівні — на населення країни, на локальному рівні — на населення країни). — на населення громади), а також вивчити часову складову змін у їх сприйнятті. Для формування основних положень дослідження в роботі використовуються загальнонаукові методи узагальнення, аналізу, порівнянь, а також графічний метод — для візуалізації отриманих результатів. Як інструмент для двовимірної оцінки актуальності та впливу глобальних викликів автори побудували матрицю, яка дозволила згрупувати виклики за темпами зростання оцінюваних параметрів. Найбільша група включає вісім викликів, які суттєво впливають на національну політику та будуть актуальними в найближчі три роки: «Криза зайнятості», «Погіршення психічного здоров’я населення», «Колапс систем соціального захисту», «Зниження доступності та якості освіти», «Завдання шкоди екосистемам», «Зростання соціальної нерівності», «Погіршення якості водних ресурсів», «Недостатнє забезпечення прав людини». Лише один виклик експерти оцінили як катастрофічний — «Високий рівень збройного насильства»,під якими, очевидно, малися на увазі людські втрати внаслідок загибелі та поранення військовослужбовців і цивільного населення, втрати здоров'я та працездатності. Саме ці виклики вимагатимуть першочергової уваги при розробці стратегій національної політики. Від адекватності рішень, які будуть прийняті, залежить здатність нашої країни протистояти глобальним викликам і забезпечувати соціально-економічну стійкість.
653			_aоцінка
653			_aглобалізація
653			_aзагрози
653			_aекспертне опитування
700			_aХмелевська, О.
700			_aГерасименко, І.
773	0		_tДемографія та соціальна економіка. № 2/56 _w2684 _dКиїв : "Академперіодика" НАН України, 2024 _x2072-9480
856			_uhttps://ojs.dse.org.ua/index.php/dse/article/view/189 _yСтаття
942			_2udc _cIR _n0
999			_c2694 _d2694