000			05807aab a2200289 i 4500
001			2709
003			UA-KpCNTU
005			20250528141203.0
008			250403b un |||| |||| 00| | ukr d
040			_cЦНТУ _aUA-KpCNTU
041			_aukr
100			_aКалашникова, Т.
245			_aСоціальна політика як чинник забезпечення стійкості держави _h[Текст] _c / Т. Калашникова, І. Герасименко
250			_aДемографія та соціальна економіка _b№ 3(57)
260			_c2024.
300			_aС. 59-78.
500			_aВ умовах, коли українська державність стоїть перед найсерйознішим викликом у своїй новітній історії, актуальними стають питання щодо пріоритетів державної політики в соціально-економічній сфері. Метою статті є дослідження місця та ролі соціальної політики в процесі забезпечення сталості держави. Для формування основних положень дослідження використано загальнонаукові методи аналізу та синтезу, узагальнення, класифікації, системного аналізу, а також графічний метод візуалізації отриманих результатів. У роботі проаналізовано сучасну науково-теоретичну базу та основні дефініції поняття «стійкість», досліджено специфіку та постійний контекст використання пов’язаних із ним термінів — життєздатність, стабільність та стійкість, запропоновано системний погляд на життєздатність держави та визначено її складові. Соціальну політику розглядають як елемент системи управління суспільними процесами, що безпосередньо впливає на сталість українського суспільства. На сучасному етапі розвитку глобальної економіки людина є основним джерелом економічного зростання, а якість людського потенціалу – запорукою конкурентоспроможності держави. Зважаючи на це, значення соціальної та гуманітарної політики зростає в рази. В економічній політиці отримання прибутку не стає самодостатньою діяльністю, натомість політика має бути спрямована на людину, розкриваючи потенціал особистості та формуючи якісний людський потенціал держави. Тому, оцінюючи соціальну політику, слід пам’ятати про цінність людини, зокрема економічну, і про необхідність відповідних інвестицій — у безпеку, систему охорони здоров’я, покращення умов праці для розвитку цього ресурсу. У роботі висвітлено основні елементи стійкості держави, показано зв’язок між її елементами вищого рівня, такими як стійкість економіки та стійкість суспільства. Саме в суспільстві — у родині, громаді, за місцем навчання — особистість формується й набуває певного фізичного стану, освіти, професійних навичок і кваліфікації, соціальних зв’язків. Таким чином формується людський і соціальний капітал як ресурс розвитку економіки і, відповідно, її стабільності та сталості. Водночас економіка формує матеріальні та фінансові ресурси, необхідні як для фізичного існування та розвитку окремої людини, так і для існування суспільства в цілому, зокрема об’єктів соціальної та інженерної інфраструктури. Проведений аналіз яскраво демонструє важливість соціальної політики як соціального інституту сталого розвитку держави.
653			_aстійкість держави
653			_aстійкість суспільства
653			_aстійкість економіки
653			_aсоціальна політика
700			_aГерасименко, І.
773	0		_w2700 _tДемографія та соціальна економіка. № 3/57 _x2072-9480 _dКиїв : "Академперіодика" НАН України, 2024
856			_uhttps://ojs.dse.org.ua/index.php/dse/article/view/196 _yСтаття
942			_2udc _cIR _n0
999			_c2709 _d2709