000 05355aab a2200337 i 4500
001 2730
003 UA-KpCNTU
005 20250528142113.0
008 250404b un |||| |||| 00| | ukr d
040 _cЦНТУ
_aUA-KpCNTU
041 _aukr
245 _aКонцептуальні засади дослідження демографічної стійкості українського суспільства
_h[Текст]
_c / О. Гладун, І. Курило, Д. Шушпанов [та ін.]
250 _aДемографія та соціальна економіка.
_b№ 4(58).
260 _c2024.
300 _aС. 45-64.
500 _aТеоретичні та практичні аспекти демографічної стійкості досліджувалися багатьма вченими з різних країн. Однак для кожної країни ці питання потребують індивідуального аналізу та адаптації до конкретних умов. Метою даного дослідження є визначення місця демографічної стійкості та її складових, їх аналіз з адаптацією до конкретних умов України з метою формування ключових напрямів досягнення стійкості українського суспільства у повоєнний період. Основні методи, використані в даному дослідженні, включають абстрактно-логічний, соціологічний, класифікаційно-аналітичний та синергетичний підхід. Новизна дослідження полягає в розробці концептуальних засад аналізу демографічної стійкості українського суспільства в сучасних умовах. Надано авторське визначення демографічної стійкості: вона пояснюється як здатність забезпечувати зміну поколінь, підтримувати бажаний демографічний баланс, підтримувати основні функції та соціальні структури, мінімізуючи негативні наслідки руйнувань та сприяючи відновленню. Запропоновано наступні компоненти демографічної стійкості: репродуктивна стійкість, стійкість вікової та статевої структури населення, стійкість сім’ї, соціальної чи вікової стійкості, збереження життя, стійкість системи охорони здоров’я та міграційна стійкість. Проаналізовано зв’язки між цими компонентами та економічною та соціальною стійкістю, освітою та реалізацією «демографічного дивіденду». Запропоновано критерії оцінки складових демографічної стійкості. Стійкість системи охорони здоров’я та стійкість здоров’я розглядаються як окремі компоненти демографічної стійкості, але вони тісно взаємопов’язані. Обидва інтегровані і залежать від різних факторів. Міграційний компонент розглядається в контексті імміграції, еміграції, розміщення та адаптації внутрішньо переміщених осіб. На демографічну стійкість в Україні вплинула як пандемія COVID-19, так і, що важливіше, повномасштабна російсько-українська війна. Їх наслідки зумовлюють необхідність подальшої кількісної оцінки окремих складових демографічної стійкості та розробки конкретних заходів щодо її посилення.
653 _aдемографічна стійкість
653 _aвікова та статева структура населення
653 _aрепродуктивна стійкість
653 _aсистема охорони здоров'я
653 _aміграція
700 _aГладун, О.
700 _aКурило, І.
700 _aШушпанов, Д.
700 _aАксьонова, С.
700 _aПозняк, О.
773 0 _w2725
_x2072-9480
_tДемографія та соціальна економіка. № 4/58
_dКиїв : "Академперіодика" НАН України, 2024
856 _uhttps://ojs.dse.org.ua/index.php/dse/article/view/218
_yСтаття
942 _2udc
_cIR
_n0
999 _c2730
_d2730