000 | 05355aab a2200337 i 4500 | ||
---|---|---|---|
001 | 2730 | ||
003 | UA-KpCNTU | ||
005 | 20250528142113.0 | ||
008 | 250404b un |||| |||| 00| | ukr d | ||
040 |
_cЦНТУ _aUA-KpCNTU |
||
041 | _aukr | ||
245 |
_aКонцептуальні засади дослідження демографічної стійкості українського суспільства _h[Текст] _c / О. Гладун, І. Курило, Д. Шушпанов [та ін.] |
||
250 |
_aДемографія та соціальна економіка. _b№ 4(58). |
||
260 | _c2024. | ||
300 | _aС. 45-64. | ||
500 | _aТеоретичні та практичні аспекти демографічної стійкості досліджувалися багатьма вченими з різних країн. Однак для кожної країни ці питання потребують індивідуального аналізу та адаптації до конкретних умов. Метою даного дослідження є визначення місця демографічної стійкості та її складових, їх аналіз з адаптацією до конкретних умов України з метою формування ключових напрямів досягнення стійкості українського суспільства у повоєнний період. Основні методи, використані в даному дослідженні, включають абстрактно-логічний, соціологічний, класифікаційно-аналітичний та синергетичний підхід. Новизна дослідження полягає в розробці концептуальних засад аналізу демографічної стійкості українського суспільства в сучасних умовах. Надано авторське визначення демографічної стійкості: вона пояснюється як здатність забезпечувати зміну поколінь, підтримувати бажаний демографічний баланс, підтримувати основні функції та соціальні структури, мінімізуючи негативні наслідки руйнувань та сприяючи відновленню. Запропоновано наступні компоненти демографічної стійкості: репродуктивна стійкість, стійкість вікової та статевої структури населення, стійкість сім’ї, соціальної чи вікової стійкості, збереження життя, стійкість системи охорони здоров’я та міграційна стійкість. Проаналізовано зв’язки між цими компонентами та економічною та соціальною стійкістю, освітою та реалізацією «демографічного дивіденду». Запропоновано критерії оцінки складових демографічної стійкості. Стійкість системи охорони здоров’я та стійкість здоров’я розглядаються як окремі компоненти демографічної стійкості, але вони тісно взаємопов’язані. Обидва інтегровані і залежать від різних факторів. Міграційний компонент розглядається в контексті імміграції, еміграції, розміщення та адаптації внутрішньо переміщених осіб. На демографічну стійкість в Україні вплинула як пандемія COVID-19, так і, що важливіше, повномасштабна російсько-українська війна. Їх наслідки зумовлюють необхідність подальшої кількісної оцінки окремих складових демографічної стійкості та розробки конкретних заходів щодо її посилення. | ||
653 | _aдемографічна стійкість | ||
653 | _aвікова та статева структура населення | ||
653 | _aрепродуктивна стійкість | ||
653 | _aсистема охорони здоров'я | ||
653 | _aміграція | ||
700 | _aГладун, О. | ||
700 | _aКурило, І. | ||
700 | _aШушпанов, Д. | ||
700 | _aАксьонова, С. | ||
700 | _aПозняк, О. | ||
773 | 0 |
_w2725 _x2072-9480 _tДемографія та соціальна економіка. № 4/58 _dКиїв : "Академперіодика" НАН України, 2024 |
|
856 |
_uhttps://ojs.dse.org.ua/index.php/dse/article/view/218 _yСтаття |
||
942 |
_2udc _cIR _n0 |
||
999 |
_c2730 _d2730 |